ОБРАЗ СВІЙСЬКОГО ПТАХА ЯК ОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ОДИНИЦІ У НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Summary

У статті розглянуто фразеологічні одиниці з компонентом-орнітонімом на позначення свійських птахів у німецькій та українській мовах. Здійснено зіставний аналіз образів курки, півня, гуски, качки, індика та квочки, які функціонують як універсальні символи у світоглядній картині обох народів. Виявлено спільні та відмінні семантичні поля, що пов’язані з характеристикою людських рис, моральних та інтелектуальних якостей, соціальних статусів і життєвого досвіду. Спільними для двох мов є образи, побудовані на основі акустичних та колоративних характеристик, а відмінності зумовлені національною специфікою світобачення та культурними асоціаціями. У статті визначено три типи відповідностей: повний збіг компонентного складу, часткова семантична еквівалентність та національно марковані фраземи. Отримані результати засвідчують, що образ свійського птаха у фразеологічному фонді обох мов виконує функцію «дзеркала» людських характерів та суспільних відносин, відображаючи етнокультурну своєрідність німецької та української лінгвокультур