ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОВЕДІНКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Summary

Умови сучасної підприємницької діяльності характеризуються високою невизначеністю та динамічністю, що обумовлює критичну важливість ефективного управління ризиками для забезпечення стійкості бізнесу. Попри значну увагу дослідників до окремих аспектів підприємницької психології, ризик-менеджменту та поведінкових факторів успіху, залишається недостатньо вивченим питання про конкретні механізми впливу емоційного інтелекту підприємця-лідера на якість та результативність процесів управління ризиками. Запропонована стаття присвячена комплексному аналізу цього взаємозв’язку через призму поведінково-економічного підходу, що дозволяє подолати фрагментарність існуючих знань. Метою статті є поведінково-економічний аналіз впливу емоційного інтелекту на управління ризиками в підприємницькій діяльності з метою розкриття внутрішніх механізмів цього впливу та обґрунтування його практичної значущості. Методологічну основу дослідження становить системний підхід, який поєднує теоретичний аналіз наукової літератури з емпіричною верифікацією. У результаті дослідження розроблено авторську модель, яка демонструє, що емоційний інтелект підприємця впливає на управління ризиками через три ключові поведінково-економічні механізми: когнітивно-емоційну регуляцію (подолання упереджень), соціально-емоційне сприйняття (розширення інформаційної бази) та мотивацію і формування культури. Доведено, що різні компоненти емоційного інтелекту мають специфічний вплив на нейтралізацію конкретних когнітивних упереджень, таких як надмірна впевненість та упередження доступності. Встановлено існування двох типів ризик-культури, що формуються під впливом лідера: проактивно-адаптивної (заснованої на довірі та відкритій комунікації) та реактивно-оборонної (характеризується страхом і мовчанням). Емпіричні дані підтверджують, що лідери з високим рівнем емоційного інтелекту схильні будувати більш ефективні, гнучкі та адаптивні системи управління ризиками, що в підсумку підвищує стійкість бізнесу в умовах невизначеності. Перспективним є проведення квазіекспериментальних досліджень для оцінки ефективності тренінгових програм з розвитку емоційного інтелекту серед підприємців. Важливим напрямом є вивчення модифікуючої ролі цифровізації та штучного інтелекту у взаємозв’язку між емоційним інтелектом людини та управлінням ризиками. Також актуальною залишається розробка інтегрованих методик оцінки ризик-апетиту, які б явно враховували психологічний профіль приймачів рішень. Практична цінність дослідження полягає у формуванні конкретних рекомендацій щодо інтеграції принципів розвитку емоційного інтелекту в системи корпоративного управління ризиками та програми підготовки підприємців.