ВПЛИВ ХРОНІЧНОЇ ВІТАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ НА ФОРМУВАННЯ ПСЕВДОАДАПТИВНОЇ СТІЙКОСТІ ТА РОЛЬОВУ ДЕФОРМАЦІЮ ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.26.12.2025.081Keywords:
алекситимія, війна, парентифікація, підлітки, псевдоадаптивна стійкість,, психосоматика, резильєнтність, травма розвиткуSummary
У статті здійснено комплексний аналіз трансформації сімейної системи в умовах тривалого воєнного стресу та вітальної загрози (на прикладі м. Харків). Розкрито феномен парентифікації не як ситуативної допомоги, а як стійкої рольової інверсії, за якої підліток перебирає на себе функції емоційного донора для дезорієнтованих батьків. Теоретично обґрунтовано концепцію «псевдоадаптивної стійкості», яка розглядається авторами як механізм «фасадної стабілізації»: зовнішня демонстрація дорослості та незламності приховує глибокі процеси «заморожування» ідентичності та блокування емоційної чутливості. Отримані дані висвітлюють парадоксальну природу адаптації підлітків у зоні бойових дій. Встановлено, що респонденти з Харкова демонструють достовірно вищий рівень суб'єктивної резильєнтності порівняно з однолітками з безпечних регіонів. Однак детальний аналіз показав, що ця «стійкість» має патологічне підґрунтя. Виявлено жорстку пряму кореляцію між високими показниками резильєнтності та алекситимією. Це дозволяє стверджувати, що відчуття внутрішньої сили досягається шляхом тотального витіснення емоційних переживань. Доведено, що емоційна парентифікація є потужним предиктором соматизації. Блокування природного виразу тривоги заради збереження емоційної рівноваги батьків призводить до того, що хронічний стрес у підлітків трансформується в соматичні розлади. Рівень соматичних розладів (головні болі, порушення сну, вегетативні дисфункції) у них критично перевищує показники контрольної групи, що підтверджує гіпотезу про «соматичну ціну» раннього дорослішання. Результати дослідження спростовують уявлення про парентифікацію як про позитивний ресурс дорослішання в умовах війни. Доведено, що це механізм «психологічного кредитування», який забезпечує виживання сімейної системи сьогодні ціною психосоматичного здоров'я дитини у майбутньому. Запропоновано перегляд стратегій психологічної допомоги: перехід від технік «посилення стійкості» до роботи з відновлення контакту з тілом, деконструкції заборони на слабкість та повернення права на емоційне відреагування.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2025 Ксенія Герасимова, Діана Чижма
References
Кочубейник, О. М. (2023). Життєвий простір особистості в умовах воєнної аномії: соціально-психологічний вимір. Психологічний часопис, 9(4), 15–28.
Падун, Н. О. (2022). Психологічний супровід та реабілітація постраждалих внаслідок війни: методичні рекомендації. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.
Хухлаєв, Г. В., & Зінов’єва, О. М. (2022). Парентифікація як механізм адаптації дітей в умовах війни. Український психологічний журнал, 2(16), 45–54.
Bagby, R. M., Parker, J. D., & Taylor, G. J. (1994). The twenty-item Toronto Alexithymia Scale - I. Item selection and cross-validation of the factor structure. Journal of Psychosomatic Research, 38(1), 23–32. https://doi.org/10.1016/0022-3999(94)90005-1 DOI: https://doi.org/10.1016/0022-3999(94)90005-1
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113 DOI: https://doi.org/10.1002/da.10113
Jurkovic, G. J. (2014). Lost Childhoods: The Plight of the Parentified Child. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315825762
Porges, S. W. (2011). The Polyvagal Theory: Neurophysiological Foundations of Emotions, Attachment, Communication, and Self-regulation. W. W. Norton & Company.
Van der Kolk, B. A. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. Viking.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
