ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДТРИМКИ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКІВСЬКИМИ ІНСТИТУТАМИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УВАГИ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ МЕТАВСЕСВІТУ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДТРИМКИ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКІВСЬКИМИ ІНСТИТУТАМИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УВАГИ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ МЕТАВСЕСВІТУ

Authors

  • Тетяна Коляда Державний університет «Київський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-1574-4446
  • Юрій Прозоров ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної Академії наук України», Україна https://orcid.org/0000-0003-4749-432X

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.04.2026.019

Keywords:

креативне підприємництво, інституційні ями, економіка уваги, метавсесвіт, цифрова економіка, сталий розвиток громад, банки розвитку, банківська підтримка, гібридні фінансові інструменти

Summary

Статтю присвячено дослідженню процесу трансформації фінансової, насамперед банківської, підтримки креативного підприємництва в умовах тотальної цифровізації та становлення глобальної «економіки уваги». Доведено, що в контексті розробки стратегій повоєнного відновлення України критичного значення набуває інституціоналізація банківського супроводу суб’єктів цифрового сегмента економіки на рівні територіальних громад.

Метою роботи є обґрунтування необхідності концептуальної трансформації фінансової (насамперед банківської) підтримки суб’єктів креативного підприємництва в умовах глобальної «економіки уваги» та визначити інституційні механізми такої підтримки для забезпечення повоєнного відновлення та сталого розвитку територіальних громад України.

Теоретико-методологічною базою дослідження слугують концепції «економіки уваги» та «ментального капіталізму», згідно з якими в епоху інформаційного профіциту саме людська увага стає найдефіцитнішим ресурсом, що піддається кількісному вимірюванню, монетизації та капіталізації. У роботі проаналізовано вплив новітніх технологій (Big Data, штучний інтелект, алгоритми соціальних мереж) на економічну поведінку суспільства та виникнення феномену інституційної ями – когнітивного перевантаження користувачів («homo smartphonicus»).

Обґрунтовано, що ключовим фінансовим драйвером розбудови креативних індустрій у територіальних громадах має стати створення у 2026 році Національної установи розвитку на базі чинних державних фінансових програм (зокрема «5-7-9»).

Зроблено висновок, що в умовах неминучого переходу соціально-економічних відносин у простір метамереж безальтернативною умовою виживання банківського сектору є глибока технологічна адаптація. Тільки через інтеграцію з ШІ, глобальними мережевими технологіями та метавсесвітом фінансові інститути зможуть успішно конкурувати за ресурси «економіки уваги» та ефективно обслуговувати клієнтів у цифрову добу.

Downloads

Downloads

Download data is not yet available.

References

Коляда, Т. А., & Прозоров, Ю. В. (2024). Новітні цифрові фінансові інструменти: сутність та перспективи застосування при відбудові постраждалих територіальних громад України. Проблеми економіки, (2), 247-253. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2024-2-247-253 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2024-2-247-253

Прозоров, Ю. (2020). Цифровізація банківської системи як антикризовий механізм при переході від постіндустріальної до інформаційно-мережевої економіки. У Матеріали X Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Проблеми та шляхи забезпечення ефективного функціонування і стабільного розвитку банківської системи та економіки” (м. Київ, 15 травня 2020 р.). ResearchGate. https://www.researchgate.net/publication/392169980_CIFROVIZACIA_BANKIVSKOI_SISTEMI_AK_ANTIKRIZOVIJ_MEHANIZM_PRI_PEREHODI_VID_POSTINDUSTRIALNOI_DO_INFORMACIJNO-MEREZEVOI_EKONOMIKI

Прозоров, Ю. В., Свистун, А. О., & Березовик, В. М. (2025). Банк розвитку як посткризовий секторальний державний захід інституційного впливу на банківську систему України. Фінанси України, (1), 77-94. https://doi.org/10.33763/finukr2025.01.077 DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2025.01.077

Bostrom, N. (2020). Superintelligence: Strategies and dangers of the development of smart machines. Nash format.

Franck, G. (1999). Jenseits von Geld und Information. In Zur Ökonomie der Aufmerksamkeit: Die Praxis der Investor Relations (pp. 21-31). Luchterhand.

Franck, G. (2005). Mental capitalism. In M. Shamiyeh & DOM Research Laboratory (Eds.), What people want (pp. 99-114). Birkhäuser Basel. DOI: https://doi.org/10.1007/3-7643-7673-2_8

Murphy, G., Groeger, J. A., & Greene, C. M. (2016). Twenty years of load theory – Where are we now, and where should we go next? Psychonomic Bulletin & Review, 23, 1316-1340. DOI: https://doi.org/10.3758/s13423-015-0982-5

Simon, H. A. (1971). Designing organizations for an information-rich world. In M. Greenberger (Ed.), Computers, communication, and the public interest (pp. 37-72). Johns Hopkins Press.

Tech Media & Telco Digest. (2023). Marketing attention economy: What is the price for our attention? Medium. https://priyanka-dasgupta.medium.com/attention-economy-243438bdfd68

United Nations Economist Network. (n.d.). New economics for sustainable development: Attention economy. https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/attention_economy_feb.pdf

Author Biographies

Тетяна Коляда, Державний університет «Київський авіаційний інститут», Україна

канд. екон. наук, доцент, професор кафедри фінансових технологій та бізнесу

Юрій Прозоров, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної Академії наук України», Україна

науковий співробітник відділу економічної теорії

Downloads

Published

17.04.2026

Number of views 85

How to Cite

Коляда, Т., & Прозоров, Ю. (2026). ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДТРИМКИ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКІВСЬКИМИ ІНСТИТУТАМИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УВАГИ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ МЕТАВСЕСВІТУ. Grail of Science, (66), 195–201. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.04.2026.019

Google Scholar

OUCI

OpenAIRE

CrossRef

Index Copernicus

Semantic Scholar

Scilit

ResearchGate

WorldCat

Mendeley

Loading...