ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛЬНИХ ПАРАДИГМАТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИМИ ГРУПАМИ ПРИКМЕТНИКІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ, НАУКОВОМУ ТА ХУДОЖНЬОМУ СТИЛЯХ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.04.2026.079Keywords:
сполучуваність, прикметник, лексико-семантична група, парадигматичні зв’язки, стильSummary
В статті здійснюється порівняльний аналіз сильних парадигматичних зв’язків між лексико-семантичними групами прикметників у публіцистичному, науковому та художньому стилях. Порівняння було здійснено в якісному та кількісному відношенні. Було визначено спільні сильні парадигматичні зв’язки. Виявлено специфічні риси кожного стилю, а отже і певного набору ознак, а також характерні якості, які об’єднують стилі. Встановлено ознаки в стилях, які більше корелюють між собою. Були порівняні ядра між стилями. Виявлені спільні ЛСГ прикметників, які входять в ядро кожного стилю і відповідно, які мають спільні основні ознаки, а також відмінності для кожного стилю. Новизною є порівняльна характеристика сильних парадигматичних зв’язків між ЛСГ прикметників у публіцистичному, науковому та художньому стилях. Мета – зробити порівняльну характеристику сильних парадигматичних зв’язків та дослідити ядра і таким чином виявити специфіку кожного стилю та встановити спільні ознаки. Висновки. Порівняльний аналіз публіцистичного, наукового та художнього стилів виявив, що кількість сильних парадигматичних зв’язків відрізняється у трьох стилях. Найбільшу кількість їх демонструє художній стиль, потім науковий і найменшу кількість визначено для публіцистичного стилю. Художній стиль потребує більше ознак для всеоб’ємного розкриття якостей об’єкту. Якісна характеристика виявила три спільні парадигматичні зв’язки між публіцистичним та науковим стилями, два спільні парадигматичні зв’язки між публіцистичним та художнім стилями. шість спільних парадигматичних зв’язків між науковим та художнім стилями. Також кожен стиль демонструє сильні парадигматичні зв’язки, які притаманні тільки йому одному, визначаючи специфіку не тільки у якісному відношенні, але й у кількісному. Найбільшу кількість таких специфічних ознак має художній стиль.
Downloads
Downloads
References
Бехта І.А. Прагматика оповідного дискурсу у газетно-публіцистичному стилі. Новітня філологія: журнал: МДНУ ім. Петра Могили. 2006. №4 (24). С. 71–84.
Данилович О.Д. Парадигматичні відношення ЛСГ прикметників у публіцистичному стилі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Винниченка. 2011. №95 (2). – С. 193–198.
Данилович О.Д. Парадигматичні відношення між лексико-семантичними групами прикметників у науковому стилі сучасної англійської мови. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці–Сучава: БДМУ, №1 (29), 2021. – С.61-64.
Данилович О.Д.. Парадигматичні відношення прикметників на семантичному рівні у науковому стилі. Naukowa myśl informacyjnej powieki – 2021: materialły XVII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji. 7-15 March, 2021 Poland, Pshemyshl. Vol.1. P.46-51.
Данилович О.Д. Парадигматичні відношення між лексико-семантичними групами прикметників у художньому стилі. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Рута, 2022. Вип. 841. С.14-20.
Кочерган М. П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 2006. 464 с.
Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. Винниця: Нова книга, 2001. 170 с.
Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень [уклад. Л.О.Пустовіт та ін.]. К.: Довіра, 2000. 1018 с.
Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики. Київ: Основи,1998. С. 108,138-141.
Baldinger К. Die Semasiologie: Versuch eines Überblicks. Berlin: Akademie-Verlag, 1957. 40 S. DOI: https://doi.org/10.1515/9783112537848
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories