СИНДРОМ ТРИВАЛОГО ЗДАВЛЕННЯ (CRUSH-SYNDROME) У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ПАТОФІЗІОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ, КЛІНІЧНА ДИНАМІКА ТА СТРАТЕГІЇ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.04.2026.096Keywords:
синдром тривалого здавлення, рабдоміоліз, міоглобінурія, гостре пошкодження нирок, реперфузійний синдром, інфузійна терапія, інтенсивна терапіяSummary
У статті досліджено патофізіологічні механізми розвитку синдрому тривалого здавлення (СТЗ) у контексті сучасних збройних конфліктів та техногенних катастроф. Розглянуто каскадні реакції реперфузійного пошкодження тканин, що виникають після декомпресії, та їхній вплив на розвиток системної ендогенної інтоксикації. Проаналізовано роль міоглобінурії у формуванні гострого пошкодження нирок та встановлено критичне значення гіперкаліємії як провідного чинника ранньої летальності. Особливу увагу приділено алгоритмам надання медичної допомоги на догоспітальному етапі, зокрема обґрунтовано необхідність проведення агресивної інфузійної терапії ще до моменту вивільнення постраждалого з-під завалу. Висвітлено сучасні підходи до олужнення сечі та корекції електролітних порушень. Оцінено доцільність хірургічних втручань, зокрема фасціотомії, та визначено показання до раннього застосування методів замісної ниркової терапії. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення протоколів медичного сортування та інтенсивної терапії в умовах масового надходження пацієнтів із Crush-синдромом. Визначено перспективи подальших наукових розробок у галузі фармакологічного захисту міоцитів від ішемічно-реперфузійних травм.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Валерія Туркадзе, Наталія Мохорук, Христина Яворщук, Ольга Мандрик
References
Bywaters, E. G., & Beall, D. (1941). Crush injuries with impairment of renal function. British Medical Journal, 1(4185), 427–432. https://doi.org/10.1136/bmj.1.4185.427 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.1.4185.427
Gonzalez, D. (2005). Crush syndrome. Critical Care Medicine, 33(1 Suppl), S34-S41. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000151065.13564.6f DOI: https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000151065.13564.6F
Jagodzinski, N. A., Weerasinghe, C., & Porter, K. (2011). Pre-hospital management of crush injury: a systematic review. Trauma, 13(1), 63-72. https://doi.org/10.1177/1460408610385759
Sever, M. S., Vanholder, R., & Lameire, N. (2006). Management of crush-related injuries after disasters. New England Journal of Medicine, 354(10), 1052-1063. https://doi.org/10.1056/NEJMra054329 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra054329
Smith, J., & Greaves, I. (2003). Crush injury and crush syndrome: A review. Journal of the Royal Army Medical Corps, 149(2), 92-94. https://doi.org/10.1136/jramc-149-02-02 DOI: https://doi.org/10.1136/jramc-149-04-02
Vanholder, R., van der Tol, A., De Vriese, A., & Lameire, N. (2015). Pre-hospital and hospital management of crush syndrome: A systematic review. Intensive Care Medicine, 41(1), 3-10. https://doi.org/10.1007/s00134-014-3510-z
Better, O. S., & Stein, J. H. (1990). Early management of shock and prophylaxis of acute renal failure in traumatic rhabdomyolysis. New England Journal of Medicine, 322(12), 825-829. https://doi.org/10.1056/NEJM199003223221207 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199003223221207
Malinoski, D. J., Slater, M. S., & Mullins, R. J. (2004). Crush injury and rhabdomyolysis. Critical Care Clinics, 20(1), 171-192. https://doi.org/10.1016/S0749-0704(03)00091-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S0749-0704(03)00091-5
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
