СУЧАСНІ МЕТОДИКИ МЕДИКО-ФІЗИЧНОЇ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІСЛЯ COVID-19: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.04.2026.097Keywords:
COVID-19, постковідний синдром, реабілітація, фізична терапія, телереабілітація, психоемоційний станSummary
Постковідний синдром (post-COVID-19 condition) є складним мультисистемним патологічним станом, що виникає після перенесеної інфекції COVID-19 та характеризується тривалим збереженням клінічних проявів з боку різних органів і систем. До найбільш поширених симптомів належать хронічна втома, задишка, зниження толерантності до фізичних навантажень, м’язова слабкість, когнітивні порушення, а також психоемоційні розлади, зокрема тривожність, депресія та порушення сну, що значно впливають на якість життя пацієнтів і їхню соціальну активність. В умовах зростання кількості осіб із довготривалими наслідками COVID-19 особливої актуальності набуває розробка та впровадження ефективних реабілітаційних заходів. Сучасні підходи до реабілітації включають медико-фізичні та психоемоційні методи, серед яких важливе місце займають фізична терапія, респіраторна реабілітація, телереабілітація та психотерапевтичні втручання. Комплексне застосування цих методів сприяє відновленню функціонального стану організму, покращенню фізичної витривалості, нормалізації психоемоційного стану та підвищенню якості життя пацієнтів. Найбільш ефективними вважаються мультидисциплінарні реабілітаційні програми, які забезпечують цілісний підхід до відновлення та дозволяють зменшити вираженість симптомів постковідного синдрому, однак питання стандартизації таких програм і оцінки їх довготривалої ефективності залишаються актуальними.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Юлія Колотило, Богдан Мандзюк, Олександр Липка, Ольга Мандрик, Тетяна Антофійчук
References
Aljazeeri, J., Almusally, R., Wert, Y., Abdelhalim, M., Klinger, C., Ramesh, N., & Rahman, T. (2023). Pulmonary rehabilitation for post-COVID-19. Journal of Cardiopulmonary Rehabilitation and Prevention, 43(6), 438–443. https://doi.org/10.1097/HCR.0000000000000813 DOI: https://doi.org/10.1097/HCR.0000000000000813
Azam Rathore, F., Khalil, M. T., & Khan, O. J. (2023). Rehabilitation perspectives in long COVID‑19. Journal of the Pakistan Medical Association, 73(7), 1553–1555. https://doi.org/10.47391/JPMA.23‑54 DOI: https://doi.org/10.47391/JPMA.23-54
Chuang, H.‑J., Lin, C.‑W., Hsiao, M.‑Y., Wang, T.‑G., & Liang, H.‑W. (2023). Long COVID and rehabilitation. Journal of the Formosan Medical Association, 123(Suppl 1), S61–S69. https://doi.org/10.1016/j.jfma.2023.03.022 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2023.03.022
Martínez‑Pozas, O., Meléndez‑Oliva, E., Martínez Rolando, L., Quesada Rico, J. A., Corbellini, C., & Sánchez Romero, E. A. (2024). The pulmonary rehabilitation effect on long COVID‑19 syndrome: A systematic review and meta‑analysis. Physiotherapy Research International, 29(2), e2077. https://doi.org/10.1002/pri.2077 DOI: https://doi.org/10.1002/pri.2077
Yang, J., Li, H., Zhao, H., Xie, Y., Li, J., & Wang, M. (2024). Effectiveness of telerehabilitation in patients with post‑COVID‑19: A systematic review and meta‑analysis of randomized controlled trials. BMJ Open, 14(7), e074325. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-074325 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-074325
Valverde‑Martínez, M. Á., López‑Liria, R., Martínez‑Cal, J., Benzo‑Iglesias, M. J., Torres‑Álamo, L., & Rocamora‑Pérez, P. (2023). Telerehabilitation: A viable option in patients with persistent post‑COVID syndrome. Healthcare, 11(2), 187. https://doi.org/10.3390/healthcare11020187 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare11020187
Nopp, S., Moik, F., Klok, F. A., Gattinger, D., Petrovic, M., Vonbank, K., & Ay, C. (2022). Outpatient pulmonary rehabilitation in patients with long COVID improves exercise capacity, functional status, dyspnea, and fatigue. Respiration, 101(6), 593–601.https://doi.org/10.1159/000522118 DOI: https://doi.org/10.1159/000522118
Curci, C., Negrini, F., Ferrillo, M., Bergonzi, R., Bonacci, E., Camozzi, D. M., & Ceravolo, M. G. (2020). Functional outcome after inpatient rehabilitation in post-intensive care unit COVID-19 patients: Findings and clinical implications. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine, 56(5), 633–641. https://doi.org/10.23736/S1973-9087.20.06347-7 DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.20.06660-5
Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C., Stevens, J. S., & Wan, E. Y. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nature Medicine, 27(4), 601–615. https://doi.org/10.1038/s41591-021-01283-z DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-021-01283-z
Liu, K., Zhang, W., Yang, Y., Zhang, J., Li, Y., & Chen, Y. (2020). Respiratory rehabilitation in elderly patients with COVID-19: A randomized controlled study. Complementary Therapies in Clinical Practice, 39, 101166. https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2020.101166 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2020.101166
Taquet, M., Geddes, J. R., Husain, M., Luciano, S., & Harrison, P. J. (2021). 6-month neurological and psychiatric outcomes in 236,379 survivors of COVID-19. The Lancet Psychiatry, 8(5), 416–427. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00084-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00084-5
Diciolla NS, Ampuero-López A, Marques A, Jiménez-Martín A, García-De Villa S, Torres-Lacomba M, Yuste-Sánchez MJ. Physical activity and sedentary behaviour in people with long COVID: A follow-up from 12 to 18 months after discharge. Journal of Clinical Medicine. 2025;14(11):3641. doi:10.3390/jcm14113641. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm14113641
Potcovaru CG, Salmen T, Potcovaru AM, Săndulescu IM, Chiriac O, Balasa AC, Diaconu LS, Poenaru D, Stoian AP, Cinteza D, Berteanu M. The long-term impact of COVID-19 on disability after post-acute rehabilitation: A pilot study. Journal of Clinical Medicine. 2024;13(16):4694. doi:10.3390/jcm13164694. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13164694
Belli, S., Balbi, B., Prince, I., Cattaneo, D., Masocco, F., Zaccaria, S., & Janssens, J. P. (2020). Low physical functioning and impaired performance of activities of daily life in COVID-19 patients who survived hospitalisation. European Respiratory Journal, 56(4), 2002096. https://doi.org/10.1183/13993003.02096-2020 DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.02096-2020
Cottrell, M. A., Galea, O. A., O’Leary, S. P., Hill, A. J., & Russell, T. G. (2017). Real-time telerehabilitation for the treatment of musculoskeletal conditions: A systematic review and meta-analysis. Clinical Rehabilitation, 31(5), 625–638. https://doi.org/10.1177/0269215516645148 DOI: https://doi.org/10.1177/0269215516645148
Mazza, M. G., De Lorenzo, R., Conte, C., Poletti, S., Vai, B., Bollettini, I., Melloni, E. M. T., Furlan, R., Ciceri, F., Rovere-Querini, P., & Benedetti, F. (2020). Anxiety and depression in COVID-19 survivors: Role of inflammatory and clinical predictors. Brain, Behavior, and Immunity, 89, 594–600. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.07.037 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.07.037
International COVID‑19 Rehabilitation Alliance (ICRA) (2023). Consensus recommendations for rehabilitation after COVID‑19. Rehabilitation International Guidelines. https://icra.global/resources
World Health Organization (2021). Support for rehabilitation self‑management after COVID‑19: Living guidance. WHO Press. https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-Rehabilitation-2021.1
National Institute for Health and Care Excellence (NICE) (2022). COVID‑19 rapid guideline: Managing the long‑term effects of COVID‑19. NICE. https://www.nice.org.uk/guidance/ng188
Centers for Disease Control and Prevention (CDC) (2022). Post‑COVID conditions: Information for healthcare providers. CDC. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-conditions.html
Soril, L. J. J., Damant, R. W., Lam, G. Y., Smith, M. P., Weatherald, J., Bourbeau, J., & Hernandez, P. (2022). The effectiveness of pulmonary rehabilitation for post‑COVID symptoms: A rapid review. Respiratory Medicine, 195, 106782. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2022.106782 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rmed.2022.106782
Altmann, C. H., Zvonova, E., Richter, L., & Schüller, P. O. (2023). Pulmonary recovery directly after COVID‑19 and in long COVID. Respiratory Physiology & Neurobiology, 315, 104112. https://doi.org/10.1016/j.resp.2023.104112 DOI: https://doi.org/10.1016/j.resp.2023.104112
Gloeckl, R., Schneeberger, T., & Behr, J. (2023). Post‑COVID syndrome rehabilitation: Clinical practice insights. European Respiratory Journal, 61(4), 2201387. https://doi.org/10.1183/13993003.01387-2022
Huang, C., et al. (2022). 6‑month consequences of COVID‑19 in patients discharged from hospital: A cohort study. The Lancet, 397(10270), 220–232. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32656-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32656-8
Lopez‑Leon, S., Wegman‑Ostrosky, T., Perelman, C., Sepulveda, R., Rebolledo, P. A., Cuapio, A., & Villapol, S. (2021). More than 50 long‑term effects of COVID‑19: A systematic review and meta‑analysis. Scientific Reports, 11(1), 16144. https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
