ВИКОРИСТАННЯ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ НА ДОВКІЛЛЯ В МЕЖАХ ЖИТЛОВИХ ЗАБУДОВ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.034Keywords:
пилове забруднення, PM10, PM2.5, будівельні підприємства, довкілля, житлова забудоваSummary
У статті розглянуто проблему пилового забруднення атмосферного повітря, що формується внаслідок діяльності підприємств будівельних виробів, розташованих у межах або поблизу житлової забудови. Актуальність дослідження зумовлена зростанням обсягів будівництва та урбанізації, що призводить до збільшення концентрацій дрібнодисперсних частинок у повітрі та підвищення ризиків для здоров’я населення.
Метою дослідження є комплексна оцінка впливу пилових викидів на компоненти довкілля (атмосферне повітря, ґрунти, водні ресурси) та визначення рівня екологічної небезпеки для населення житлових територій. У роботі використано аналітичні, експериментальні та математичні методи дослідження. Проведено оцінку концентрацій пилу фракцій PM10 та PM2.5, визначено закономірності їх поширення та осідання. Особливу увагу приділено аналізу факторів, що впливають на дисперсію пилу: швидкість вітру, рельєф місцевості, щільність забудови, технологічні особливості виробництва. Отримані результати свідчать, що концентрації пилу в зоні впливу підприємств можуть перевищувати гранично допустимі норми у 1,5–3 рази, що створює загрозу для здоров’я населення. Встановлено, що найбільшу небезпеку становлять частинки PM2.5, які здатні проникати у нижні відділи дихальної системи. Запропоновано комплекс заходів щодо зниження пилового навантаження, включаючи модернізацію технологічних процесів, використання пиловловлюючого обладнання та створення санітарно-захисних зон.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Ігор Петрушка, Володимир Мушинський, Ярослав Глуховецький
References
World Health Organization. (2021). WHO global air quality guidelines: Particulate matter (PM2.5 and PM10), ozone, nitrogen dioxide, sulfur dioxide and carbon monoxide. WHO.
European Parliament and Council of the European Union. (2008). Directive 2008/50/EC on ambient air quality and cleaner air for Europe.
Kumar, P., & Morawska, L. (2019). Energy-pollution nexus for urban buildings. Environmental Science & Technology, 53(4), 1701–1711. https://doi.org/10.1021/acs.est.8b04008
Zhang, Y., Li, B., & Huang, C. (2020). Particulate matter emissions from construction activities: A review. Journal of Cleaner Production, 276, 123–134. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123456 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123456
Seinfeld, J. H., & Pandis, S. N. (2016). Atmospheric chemistry and physics: From air pollution to climate change (3rd ed.). Wiley.
Hanna, S. R., Briggs, G. A., & Hosker, R. P. (1982). Handbook on atmospheric diffusion. U.S. Department of Energy. DOI: https://doi.org/10.2172/5591108
U.S. Environmental Protection Agency. (2019). Integrated science assessment (ISA) for particulate matter. EPA.
Querol, X., Alastuey, A., Pey, J., Cusack, M., & Pérez, N. (2018). Source apportionment of particulate matter in urban environments. Atmospheric Environment, 180, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2018.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2018.02.001
Amato, F., Pandolfi, M., & Moreno, T. (2017). Urban air quality: The challenge of traffic non-exhaust emissions. Journal of Hazardous Materials, 275, 31–36. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2014.04.053 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2014.04.053
Brunekreef, B., & Holgate, S. T. (2018). Air pollution and health. The Lancet, 360(9341), 1233–1242. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11274-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11274-8
Український науково-дослідний інститут екологічних проблем. (2020). Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Харків.
Міністерство охорони здоров’я України. (2015). Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць. Київ.
MDPI. (2024). Dust monitoring in urban environments. Buildings, 14(9), 2991. https://doi.org/10.3390/buildings14092991 DOI: https://doi.org/10.3390/buildings14092991
Environmental Pollution Centers. (2023). Construction site pollution impacts. Retrieved from https://www.environmentalpollutioncenters.org
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
