ВТОРИННІ РИЗИКИ ЯК СИСТЕМНИЙ ВИКЛИК У ПРОЦЕСІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Summary

У статті проведено комплексний аналіз вторинних ризиків транспортної інфраструктури України, які розглядаються як ключовий системний виклик у процесі повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що прямі фізичні збитки, завдані Єдиній транспортній системі України (далі – ЄТСУ), є лише первинним рівнем проблеми. Справжній довгостроковий вплив визначається саме вторинними ризиками — опосередкованими економічними, соціальними та екологічними наслідками, що поширюються за принципом «ефекту доміно» та створюють стійкі петлі негативного зворотного зв’язку. Метою дослідження є аналіз механізмів трансформації первинних уражень об’єктів ЄТСУ у вторинні ризики та обґрунтування управлінських рішень для їх мінімізації. На основі аналізу статистичних даних та звітів розкрито, як руйнування транспортних вузлів призводить до каскадних проблем: зростання логістичних витрат, демографічної кризи через вимушену міграцію, погіршення доступу до медичних та освітніх послуг, а також довгострокового екологічного забруднення. Доведено, що ігнорування вторинних ризиків веде до суттєвої недооцінки реальних масштабів збитків та може спричинити стратегічні помилки у плануванні відбудови. Практична значущість роботи полягає в тому, що її результати можуть слугувати основою для розробки комплексної державної стратегії відновлення, яка враховує не лише фізичну відбудову інфраструктури, а й нейтралізацію системних загроз для забезпечення стійкого розвитку держави.