ДЕРЖАВНІ БАНКИ ЯК КВАЗІ-ІНСТИТУТИ РОЗВИТКУ: ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ НЕСИСТЕМНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.004Keywords:
банки розвитку, публічні фінанси, інноваційна та креативна економіка, банківський капітал, державні банки, фінансування державних програм, сталий розвитокSummary
У статті досліджено роль державних банків у системі фінансового забезпечення повоєнного відновлення та структурної модернізації економіки України. Обґрунтовано необхідність трансформації державного банкінгу в напрямі формування ефективної моделі інститутів розвитку, здатних поєднувати фінансову стійкість із реалізацією стратегічних завдань економічного розвитку. Проаналізовано теоретичні підходи до функціонування банків розвитку через призму теорії ринкових провалів, а також узагальнено міжнародний досвід їх діяльності, зокрема досвід німецького KfW як одного з найбільш успішних державних банків розвитку. Визначено основні концептуальні моделі участі державних банків у системі фінансових інститутів розвитку та охарактеризовано сучасний стан інституційної архітектоніки банківської системи України. Встановлено, що чинна система державного банкінгу в Україні залишається несистемною, що обмежує її потенціал у реалізації програм економічного відновлення, підтримки інновацій, малого та середнього бізнесу та інфраструктурного розвитку. Обґрунтовано доцільність впровадження комбінованої моделі розвитку державного банкінгу, яка передбачає функціонування Національної установи розвитку у взаємодії з державними банками, що виконують окремі розвиткові функції. Запропоновано напрями вдосконалення державної банківської політики, спрямовані на підвищення ефективності використання державних фінансових ресурсів, посилення спеціалізації банків та забезпечення їхнього внеску у сталий економічний розвиток України.
Downloads
Downloads
References
Panizza, U. (2023). State-owned commercial banks. Journal of Economic Policy Reform, 26(1), 44–66. https://doi.org/10.1080/17487870.2022.2076678 DOI: https://doi.org/10.1080/17487870.2022.2076678
Fernandez-Arias, E., Hausmann, R., & Panizza, U. (2020). Smart development banks. Journal of Industry, Competition and Trade, 20(2), 395–420. https://doi.org/10.1007/s10842-019-00328-x DOI: https://doi.org/10.1007/s10842-019-00328-x
Nyikos, G., & Kondor, Z. (2022). National development banks in Europe: A contribution to sustainable finance. Central European Public Administration Review, 20(1), 135–165. https://doi.org/10.17573/cepar.2022.1.06 DOI: https://doi.org/10.17573/cepar.2022.1.06
O’Clery, N., Yildirim, M., & Hausmann, R. (2021). Productive ecosystems and the arrow of development. Nature Communications, 12, Article 1479. https://doi.org/10.1038/s41467-021-21689-0 DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-021-21689-0
Кіндзерський, Ю. (2025). Банки розвитку для структурних трансформацій економіки: Особливості функціонування в світі та можливості формування в Україні. Економічний аналіз, 35(1), 22–37. https://doi.org/10.35774/econa2025.01.022 DOI: https://doi.org/10.35774/econa2025.01.022
Свистун, А. (2020). Методологічний підхід до оцінки ефективності державних банків розвитку. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, 3, 130–146. https://doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.17 DOI: https://doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.17
Корнєєв, В. (2016). Інституційна роль банків розвитку у формуванні кредитних передумов стабілізації економіки України. Вісник Тернопільського національного економічного університету, 1, 99–109. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vtneu_2016_1_11
Дейсан, І. (2020). Спеціалізовані банки розвитку: Економічна доцільність для України. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету, 6 (134), 77–88. https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(134)08 DOI: https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(134)08
Organization for Economic Co-operation and Development. (2026). Multilateral development finance 2026. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0720370a-en DOI: https://doi.org/10.1787/0720370a-en
Colombo, M., & Cuda, M. (2023). The role of public development banks & institutions in the implementation of the United Nations’ Agenda 2030 (Discussion Paper No. 179). European Commission. https://economy-finance.ec.europa.eu/system/files/2023-02/dp179_en.pdf
Scherrer, C. (2025). Theoretical perspectives on mission drift of public sector banks: The German case. Competition & Change, 29(5), 615–631. https://doi.org/10.1177/10245294251338393 DOI: https://doi.org/10.1177/10245294251338393
Музиченко, Г., & Коляда, Т. (2022). Зростання ролі держави в регулюванні темпів соціально-економічного розвитку як індикатор інтеграції України в європейський простір. Politicus (Спецвипуск), 72–78. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-spec.11 DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-spec.11
Прозоров, Ю., Свистун, А., & Березовик, В. (2025). Банк розвитку як посткризовий секторальний державний захід інституційного впливу на банківську систему України. Фінанси України, 1, 77–94. https://doi.org/10.33763/finukr2025.01.077 DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2025.01.077
Organization for Economic Co-operation and Development. (2026). Stronger financial markets and institutions for Ukraine’s recovery. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0c41c8ac-en DOI: https://doi.org/10.1787/0c41c8ac-en
Коляда, Т., Прозоров, Ю., & Ясенецький, В. (2023). Трансформація управління фінансовими публічними корпораціями в умовах повоєнної відбудови економіки України. Проблеми економіки, 3, 244–253. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-244-253 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-244-253