ЦИФРОВИЙ ФЕТИШИЗМ ЯК МЕХАНІЗМ ЛЕГІТИМАЦІЇ НЕРІВНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ ТА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВІЙ ЕКОНОМІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.013Keywords:
інформаційно-мережева економіка, цифровізація, зайнятість, ринок праці, цифровий фетишизм, доходи, диференціація доходів, нерівність, трудові відносини, платформенна економікаSummary
Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування концепції цифрового фетишизму як ідеологічного механізму легітимації нерівності в інформаційно-мережевій економіці та аналіз його впливу на трансформацію зайнятості й диференціацію доходів. Методика дослідження базується на поєднанні критичного аналізу економічних теорій, порівняльно-інституційного підходу та кількісного аналізу статистичних даних щодо структури зайнятості та розподілу доходів. Результати дослідження виявили, що цифровий фетишизм реалізується через чотири взаємопов'язані прояви: технологічний детермінізм, дискурс «нейтрального посередника», натуралізацію монопольної ренти платформ і фетишизм «гнучкості» як ціннісної категорії нової зайнятості. Доведено, що зазначені прояви формують систему ідеологічного прикриття реальних механізмів привласнення вартості, внаслідок чого стандартна зайнятість скоротилась із 68 % (2000) до 48 % (2025), коефіцієнт Джині зріс із 0,35 до 0,54, а частка доходів топ-1 % збільшилась із 10 % до 24 %. Практична значущість дослідження полягає у формуванні концептуальної основи для розробки регуляторної політики у сфері платформенної зайнятості та справедливого розподілу доходів в умовах цифрової трансформації.
Downloads
Downloads
References
Азьмук Н. А. Цифрова зайнятість: виклики та стратегії адаптації // Менеджмент та підприємництво в Україні: Практика, теорія та виклики. Серія: Управління та адміністрування. 2021. № 3. С. 55–72.
Близнюк В. В. Зайнятість в умовах цифровізації: виклики та відповіді інституційної системи. К. : ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2022. 248 с.
Гриценко А. А., Бурлай Т. В. Соціальний вимір цифровізації: зайнятість, нерівність та реконфігурація соціального захисту // Економіка і прогнозування. 2021. № 4. С. 21–45.
Гриценко А. А., Чатченко Т. Ю. Гнучкість як сутнісна форма ринку праці в цифровій економіці // Вісник Хмельницького національного університету. 2024. № 6. С. 279–284.
Звєряков М. І. Цифровий капіталізм: суперечності глобалізації та нові форми привласнення. Одеса : ОНЕУ, 2022. 318 с.
Колот А. М., Герасименко О. О. Трансформація інституту зайнятості як складова глобальних змін у соціально-трудовій сфері // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2020. № 1 (19). С. 4–22.
Лапшин С. А. Діджиталізація як пріоритетний напрям трансформації ринку праці // Проблеми економіки. 2022. № 1 (51). С. 25–38.
Панькова О. В., Касперович О. Концепція регуляторної політики щодо гідної праці у платформній економіці // Соціологія праці та управління. 2022. № 2. С. 13–29.
Перегудова Т. В. Зайнятість у сфері цифрових платформ крізь призму концепції гідної праці // Ринок праці та зайнятість населення. 2022. № 2 (67). С. 72–85.
Срничек Н. Капіталізм платформ / Пер. з англ. М. Кривенко. К. : ArtHuss, 2023. 176 с.
Стендінг Г. Прекаріат: новий небезпечний клас / Пер. з англ. К. Сисоєвої. К. : Темпора, 2014. 289 с.
Чатченко, Т. (2025). ЦИФРОВИЙ ФЕТИШИЗМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ. Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ», (December 19, 2025; Bologna, Italy), 20–24. https://doi.org/10.36074/logos-19.12.2025.003. DOI: https://doi.org/10.36074/logos-19.12.2025.003
Чатченко Т. Ю. Методологічні засади оцінки зайнятості та доходів в умовах цифрової трансформації // Наука і техніка сьогодні. 2025. № 13(54). С. 651–665. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-13(54)-651-665. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-13(54)-651-665
World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2025. Geneva : WEF, 2025. 297 p. URL: https://www.weforum.org/publications/the-future-of-jobs-report-2025 (дата звернення: 20.04.2026).
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories