ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ЯК ПЕРЕХІД ВІД РЕТРОСПЕКТИВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ДО ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ

Summary

Актуальність дослідження зумовлена об’єктивною необхідністю адаптації облікових систем до умов глобальної цифровізації, що передбачає вихід за межі технічного оновлення програмного забезпечення та перехід до створення інтегрованих інформаційних екосистем у реальному часі. Існує суттєвий концептуальний розрив між традиційними методами реєстрації господарських операцій та динамічним середовищем цифрової економіки, де ключовими активами виступають дані та інтелектуальний капітал. Потреба у подоланні цього розриву та забезпеченні ефективного управління ризиками Data Governance визначає своєчасність обраної теми. Проведення комплексного аналізу трансформації облікових методик під впливом IT-інновацій дозволило визначити стратегічні орієнтири для формування моделі інтелектуалізованого обліку. В межах дослідження науково обґрунтовано концепцію інтегрованого облікового середовища, що базується на принципах Data Governance, а також розроблено практичні пропозиції щодо імплементації міжнародного досвіду «невидимого обліку» та автономних AI-агентів у діяльність вітчизняних підприємств. Реалізація поставленої мети стала можливою завдяки застосуванню системного підходу та порівняльного методу, що забезпечило об’єктивне зіставлення національної практики з провідними світовими трендами цифровізації». Наукова новизна роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні зміни парадигми професії – доведено необхідність трансформації ролі бухгалтера від технічного реєстратора до архітектора інформаційних потоків і стратегічного партнера бізнесу. На основі аналізу діяльності компаній «Нова Пошта», «EVA» та «ПриватБанк» удосконалено класифікацію бар’єрів впровадження ERP-систем та AI-рішень. Дістало подальший розвиток дослідження міжнародних моделей цифровізації, зокрема естонської системи «невидимого» обліку X-Road, механізмів законодавчого стимулювання в Данії та автономних AI-агентів у Сінгапурі. Запропоновано авторське бачення мінімізації цифрових бар’єрів через розвиток нових компетенцій персоналу, що забезпечує синергію технологічних рішень та методологічної точності в управлінні сучасним підприємством.