СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР

Summary

У науковій статті проведено комплексне дослідження теоретико-методологічних засад та практичних аспектів стратегічного планування технологічного оновлення виробничих підприємств, що є критично важливим в умовах глобальної конкуренції та переходу до Індустрії 4.0. Авторами розкрито багатогранну сутність процесу оновлення, який трансформувався з епізодичних заходів у безперервний стратегічний процес. У роботі чітко розмежовано та охарактеризовано три взаємозалежні види оновлення: технічне , технологічне  та організаційне. Особливу увагу приділено методологічному інструментарію планування, що базується на принципах системності, науковості, комплексності, безперервності та гнучкості. Систематизовано ключові методи планового процесу, зокрема балансовий, нормативний, програмно-цільовий та методи економіко-математичного моделювання. Обґрунтовано необхідність використання сучасних метрик ефективності, таких як показник загальної ефективності обладнання (OEE), аналіз вартості життєвого циклу (LCC) та середньорічна еквівалентна вартість (EAC) для визначення оптимального моменту заміни активів. Практичний вимір дослідження реалізовано на прикладі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Проаналізовано масштабний досвід модернізації підприємства, у яку з 2005 року було інвестовано понад 11 млрд дол., що дозволило впровадити екологічні та ресурсозберігаючі технології. Висвітлено специфіку функціонування промислового гіганта в умовах воєнного стану, зокрема критичне зростання частки енерговитрат та вплив механізму CBAM на обсяги виробництва. На основі проведеного аналізу виявлено системні недоліки вітчизняних підходів до планування: короткостроковість горизонтів, роз'єднаність технологічних і фінансових планів, а також ігнорування людського чинника. Як шлях подолання цих проблем запропоновано інтеграцію цифрових інструментів – технології цифрових двійників та предиктивної аналітики на базі машинного навчання. Доведено, що поєднання інноваційних технологій із випереджальною підготовкою персоналу є стратегічним чинником успішної трансформації та забезпечення операційної стійкості підприємств у кризових умовах.