АНГЛІЙСЬКА ДЛЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ БРЕНД-КОМУНІКАЦІЇ: CLIL–ESP, СТУДІЙНО-ПРОЄКТНА МОДЕЛЬ ДЛЯ МАГІСТРІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА І МАРКЕТИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.131Keywords:
CLIL, ESP, ELF, брендовий дискурс, інтеркультурна прагматика, жанрові «ходи», e-mail-етикет, peer-reviewSummary
Стаття презентує міждисциплінарну CLIL–ESP-модель «English for Intercultural Brand Communication» для магістрів підприємництва/маркетингу та філології, що працюють у змішаних командах над англомовними модулями. Центральна ідея полягає в інтеграції предметного змісту брендингу (позиціювання, ціннісна пропозиція, наратив бренду, етика комунікації) із інтеркультурною прагматикою англійської (ELF), аби навчити молодих фахівців калібрувати тон/регістр, культурні посилання, силу тверджень і очікуваний прагматичний ефект для різних аудиторій. Модель складається з трьох компонентів: (1) концепт-спринти – мікролекції з жанрових «ходів», ввічливості/мітігації, прозорості доказів, роботи з реаліями та алюзіями; (2) студійні проєкти (Brand Story Lab, Landing-Page Localization, Email Etiquette Lab), де команди «філологія+маркетинг» створюють і локалізують артефакти, тестують A/B-варіанти та проводять фокус-обговорення; (3) аналітичне оцінювання – подвійне анонімне peer-review, п’ятивимірна рубрика (tone, intercultural fit, clarity, genre moves, ethics) та письмові раціоналі до редакторських рішень. Пілот (n = 24; 6 тижнів; B2–C1) засвідчив статистично значущі прирости: коректність тональності +37%, релевантність культурних посилань +42%, чіткість value proposition +31%, якість e-mail-етикету +35%; узгодженість подвійного маркування на 20% підвибірки – Cohen’s κ = 0,68–0,76. Якісний аналіз (рефлексії, коментарі рецензентів) виявив зсув від «смакових суджень» і буквального перекладу до доказової аргументації, орієнтації на адресата та відповідального авторства. Модель легко імплементується в магістерські програми, інтегрується з процедурами забезпечення якості (QA), масштабована для міжуніверситетських колаборацій і відповідає запитам ринку на фахівців, здатних комунікувати цінність продукту в глобальних ELF-контекстах. Окреслено обмеження (малий n, один заклад, короткий цикл) та перспективи (мультисайтові вибірки, корпусна верифікація у реальному часі, залучення індустріальних менторів).
Downloads
Downloads
References
Bhatia, V.K. (2016). Critical Genre Analysis: Investigating interdiscursive performance in professional practice (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315690315 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315690315
Hyland, K. (2005). Metadiscourse: Exploring interaction in writing. Bloomsbury.
Hyland, K. (2019). Second language writing. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108635547
Koller, V. (2008a). Corporate brands as socio-cognitive representations. In G. Kristiansen and R. Dirven, eds., Cognitive Sociolinguistics: Language Variation, Cultural Models, Social Systems. Berlin: de Gruyter, pp. 389–418. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110199154.4.389
Koller, V. (2008b). ‘The world in one city’: Semiotic and cognitive aspects of city branding. Journal of Language and Politics, 7(3), 431–450. https://doi.org/10.1075/jlp.7.3.05kol DOI: https://doi.org/10.1075/jlp.7.3.05kol
Kotler, P. (2003). Marketing Management. 11th edn. Hoboken, NJ: Prentice Hall.
Nickerson, C. (2005). English as a lingua franca in international business contexts. English for Specific Purposes, 24(4), 367-380. https://doi.org/10.1016/j.esp.2005.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.esp.2005.02.001
Scollon, R., Scollon, W. S. and Jones, R. H. (2012). Intercultural Communication: A Discourse Approach. 3rd ed. Oxford, UK: Wiley-Blackwell.Google Scholar.
Swales, J. M. (2004). Research genres: Explorations and applications. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139524827. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139524827
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories