МУЛЬТИМЕДІЙНА НАОЧНІСТЬ ЯК «КОГНІТИВНИЙ ПРОТЕЗ»: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ РОБОТИ З УЧНЯМИ З РОЗЛАДАМИ УВАГИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.136Keywords:
інклюзивна освіта, синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), мультимедійна наочність, когнітивне навантаження, подвійне кодування, фонологічна петля, вивчення англійської мовиSummary
У статті розглядається проблема навчання англомовної лексики учнів середньої школи із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Наголошується, що традиційні лінійні та мономодальні методи семантизації лексики є неефективними, оскільки призводять до швидкого перевантаження фонологічної петлі робочої пам’яті та зниження мотивації через дефіцит виконавчих функцій у таких здобувачів освіти. Обґрунтовано необхідність використання мультимедійної наочності як дієвого компенсаторного механізму, що функціонує за принципом подвійного кодування інформації А. Пайвіо. У цьому контексті візуалізація навчального матеріалу розглядається не як розважальний елемент, а як своєрідний «когнітивний протез», що допомагає структурувати фокус учня та мінімізувати зовнішнє когнітивне навантаження. Надано практичні методичні рекомендації для вчителів англійської мови щодо застосування принципу просторової та часової суміжності тексту й зображень, що дозволяє уникнути розсіювання уваги. Окреслено переваги інтерактивного мікронавчання з використанням цифрових інструментів (на прикладі платформи EdPuzzle), які забезпечують асинхронність, керовану зовнішню підтримку та миттєвий зворотний зв’язок, що є критично важливим для підтримки уваги учнів із нейробіологічними особливостями в інклюзивному освітньому просторі.
Downloads
Downloads
References
Baddeley, A. D. (2017). The episodic buffer. У Exploring Working Memory (с. 297–311). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315111261-24 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315111261-24
Barkley, R. A. (1994). ADHD in the Classroom: Strategies for Teachers (Manual--10 pack). The Guilford Press. DOI: https://doi.org/10.1037/e545902004-001
Guo, P. J., Kim, J., & Rubin, R. (2014). How video production affects student engagement. У L@S 2014: First (2014) ACM Conference on Learning @ Scale. ACM. https://doi.org/10.1145/2556325.2566239 DOI: https://doi.org/10.1145/2556325.2566239
Kalyuga, S. (2009). Knowledge elaboration: A cognitive load perspective. Learning and Instruction, 19(5), 402–410. https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2009.02.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2009.02.003
Mayer, R. (2020). Multimedia Learning. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316941355
Mayer, R. E., & Fiorella, L. (б. д.). Principles for Reducing Extraneous Processing in Multimedia Learning: Coherence, Signaling, Redundancy, Spatial Contiguity, and Temporal Contiguity Principles. У R. Mayer (Ред.), The Cambridge Handbook of Multimedia Learning (с. 279–315). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/cbo9781139547369.015 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139547369.015
Paivio, A. (1990). Mental Representations: A Dual Coding Approach (Oxford Psychology Series). Oxford University Press, USA. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195066661.003.0004
Sweller, J. (1988). Cognitive Load During Problem Solving: Effects on Learning. Cognitive Science, 12(2), 257–285. https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4 DOI: https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4
Zentall S. S. Theory- and Evidence-Based Strategies for Children with Attentional Problems. Psychology in the Schools. 2005. Vol. 42, no. 8. P. 821–836. URL: https://doi.org/10.1002/pits.20114 (date of access: 08.05.2026). DOI: https://doi.org/10.1002/pits.20114
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories