ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ ТРЕНІНГУ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Юлія Карпюк; Оксана Федик

doi:10.36074/grail-of-science.15.05.2026.148

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ ТРЕНІНГУ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Authors

Юлія Карпюк Карпатський національний університет ім. В.Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0001-6602-4302
Оксана Федик Карпатський національний університет ім. В. Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0002-9029-2611

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.148

Keywords:

емоційний інтелект, емоційна усвідомленість, емоційна компетентність, емоційна саморегуляція, емпатія

Summary

У статті представлено результати теоретичного аналізу особливостей розвитку навички емоційної саморегуляції, як однієї з ключових навичок емоційної компетентності. Водночас обгрунтовується структура тренінгового заняття спрямованого на формування здатності регулювати власні емоції та стани. Аналізуються психологічні механізми управління власним станом та емоційними реакціями завдяки впливу на спосіб мислення й сприйняття, фізичний стан і поведінку. Відтак, описано структуру та основні компоненти тренінгу для розвитку навички емоційної саморегуляції завдяки підвищенню рівня усвідомленості, здатності розуміти й диференціювати власні емоції, а також змінювати інтенсивність їх прояву.

Downloads

PDF

Downloads

Download data is not yet available.

License

References

Ciarrochi, J., Scott, G., Deane, F. P., & Heaven, P. C. L. (2003). Relations between social and emotional competence and mental health: A construct validation study. Personality and Individual Differences, 35(8), 1947–1963. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(03)00043-X DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(03)00043-6

Saarni, C. (2000). Emotional competence: A developmental perspective. In R. Bar-On & J. D. A. Parker (Eds.), Handbook of emotional intelligence (pp. 68–91). Jossey-Bass.

Saarni, C. (2011). Emotional competence and effective negotiation: The integration of emotion understanding, regulation, and communication. In F. Aquilar & M. Galluccio (Eds.), Psychology and political strategies for peace negotiation (pp. 55–74). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7430-3_4 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7430-3_4

Mehler, M., Balint, E., Gralla, M., Pößnecker, T., Gast, M., Hölzer, M., Kösters, M., & Gündel, H. (2024). Training emotional competencies at the workplace: A systematic review and meta-analysis. BMC Psychology, 12(1), Article 718. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02198-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-024-02198-3

Goleman, D. (2001). An EI-based theory of performance. In C. Cherniss & D. Goleman (Eds.), The emotionally intelligent workplace: How to select for, measure, and improve emotional intelligence in individuals, groups, and organizations (pp. 27–44). Jossey-Bass.

Gross, J. J. (1998). The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of General Psychology, 2(3), 271–299. https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271 DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271

Hodzic, S., Scharfen, J., Ripoll, P., Holling, H., & Zenasni, F. (2018). How efficient are emotional intelligence trainings: A meta-analysis. Emotion Review, 10(2), 138–148. https://doi.org/10.1177/1754073917708613 DOI: https://doi.org/10.1177/1754073917708613

Mitsea, E., Drigas, A., & Skianis, C. (2024). Well-being technologies and positive psychology strategies for training metacognition, emotional intelligence and motivation meta-skills in clinical populations: A systematic review. Psych, 6(1), 305–344. https://doi.org/10.3390/psych6010019. DOI: https://doi.org/10.3390/psych6010019