МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ: СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.155Keywords:
метаболічний синдром, інсулінорезистентність, абдомінальне ожиріння, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, кардіометаболічний ризикSummary
Метаболічний синдром є одним із провідних глобальних медико-соціальних викликів сучасності, що характеризується поєднанням абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та порушення толерантності до глюкози, які разом формують високий ризик розвитку серцево-судинних подій і цукрового діабету 2 типу. Комплексність патофізіологічних механізмів синдрому включає інсулінорезистентність, хронічне низькорівневе запалення, ендотеліальну дисфункцію, оксидативний стрес і порушення жирового метаболізму, що підсилюють вплив один одного та сприяють прогресуванню захворювання. Попри значний обсяг наукових даних, проблема ранньої діагностики, стратифікації ризику та ефективної профілактики залишається актуальною, оскільки клінічні прояви на початкових етапах є мінімальними й нерідко залишаються непоміченими. Зростання поширеності метаболічного синдрому серед молодих дорослих і підлітків, а також його тісний зв’язок із неалкогольною жировою хворобою печінки, подагрою та іншими компонентами кардіометаболічного континууму підкреслюють необхідність перегляду сучасних клінічних підходів. Важливою є комплексна оцінка факторів ризику з використанням біомаркерів, інструментальних методів та стандартизованих критеріїв, розроблених міжнародними організаціями. Перспективи покращення менеджменту включають персоналізацію терапії, широке застосування цифрових інструментів моніторингу та впровадження інтервенцій способу життя, які довели ефективність у зниженні метаболічних ускладнень. Узагальнення сучасних даних дозволяє визначити ключові напрями подальших досліджень та вдосконалення профілактичних стратегій.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Микита Ужиловський, Андрій Богатирчук, Олена Руснак-Каушанська
References
Галушко О, Федорова Н, Борисенко А. Метаболічний синдром: сучасні уявлення та стратегії терапії. Український медичний часопис. 2019;1(119):45–52.
Гайдаш І, Цимбалюк О. Інсулінорезистентність та метаболічний синдром: нові аспекти патогенезу. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2020;1:27–34.
Волошин О, Мартинюк К. Ожиріння та метаболічний синдром: сучасний погляд на проблему. Ліки України. 2021;35(2):14–20.
Чумак І, Кравець О. Порушення ліпідного обміну при метаболічному синдромі. Лікарська справа. 2020;5:52–57.
Tokarz A, et al. Metabolic syndrome: mechanisms and metabolic implications. J Clin Med. 2018;7(12):513.
Alberti KG, Zimmet P. Metabolic syndrome: a global public health challenge. Lancet Diabetes Endocrinol. 2019;7(5):356–365.
Blüher M. Obesity and metabolic dysfunction: mechanisms and clinical implications. Nat Rev Endocrinol. 2019;15:288–298. DOI: https://doi.org/10.1038/s41574-019-0176-8
Esser N, et al. Inflammation as a link between obesity, metabolic syndrome and cardiovascular disease. Endocr Rev. 2016;37(5):521–547.
Грузєва Т, Голубовська О. Метаболічний синдром: сучасні тенденції та поширеність в Україні. Сучасна медицина. 2020;3:15–21.
Паньків В. Поширеність ожиріння та метаболічного синдрому серед дорослого населення України. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2019;15(4):12–17.
Кошова І, Хомяк М. Метаболічний синдром у дітей та підлітків: епідеміологія та клінічні аспекти. Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2021;89(5):35–42.
Wang HH, et al. Gender differences in metabolic syndrome. Endocr Rev. 2021;42(3):219–240.
Younossi Z. Non-alcoholic fatty liver disease and metabolic syndrome. J Hepatol. 2020;73(1):5–8. DOI: https://doi.org/10.1016/S0618-8278(19)30006-4
Isomaa B, et al. Cardiovascular morbidity in metabolic syndrome. Diabetes Care. 2016;39(5):713–720.
Grundy SM. Metabolic syndrome and atherosclerosis. Circulation. 2016;133:540–552.
Eckel RH, et al. Update on metabolic syndrome management. J Clin Endocrinol Metab. 2017;102:4036–4065.
Фединяк Г, Пішак О. Клінічні підходи до діагностики метаболічного синдрому: огляд міжнародних і українських рекомендацій. Український терапевтичний журнал. 2018;2:44–51.
Stefan N, et al. Body fat distribution and cardiometabolic risk. Nat Rev Endocrinol. 2017;13:11–22.
Matthews DR, et al. Homeostasis model assessment—update. Diabetologia. 2018;61:482–489.
Сіренко Ю, Коваль С. Артеріальна гіпертензія в структурі метаболічного синдрому: клінічні аспекти. Артеріальна гіпертензія. 2017;50(3):17–23.
Lam B, et al. Oral glucose tolerance testing in metabolic syndrome. Diabetes Res Clin Pract. 2020;163:108146.
Friend A, et al. Metabolic syndrome in childhood and adolescence. Nutrients. 2018;10(2):178.
Bays HE. Atherogenic dyslipidemia in metabolic syndrome. J Clin Lipidol. 2016;10:109–118.
Ridker PM. C-reactive protein and cardiovascular risk. Circulation. 2016;134(9):e645–e647.
Eslam M, et al. NAFLD as a hepatic component of metabolic syndrome. Hepatology. 2020;72:1251–1264.
Stein JH. Carotid IMT measurement in cardiometabolic disease. J Am Coll Cardiol. 2018;72:2380–2392.
World Health Organization. Global guidelines on obesity and metabolic health. Geneva: WHO; 2020.
Cani PD. Gut microbiota and metabolic disorders. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;14:69–87. DOI: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2016.200
Skinner AC, et al. Trends in metabolic syndrome among adolescents. JAMA Pediatr. 2018;172:865–867.
Kaur J. Epidemiology of metabolic syndrome. Diabetes Metab Syndr. 2019;13:2409–2416.
Look AHEAD Research Group. Lifestyle intervention outcomes. Obesity. 2016;24:2102–2110.
Knowler WC, et al. Diabetes prevention program outcomes. N Engl J Med. 2018;379:1519–1528.
Гула Н, Ларіонова Т. Дієтотерапія метаболічного синдрому: сучасні принципи та підходи. Ліки України. 2020;3:30–35.
Estruch R, et al. Mediterranean diet and cardiometabolic benefits. N Engl J Med. 2018;378:e34.
Tilg H, et al. Gut microbiome-targeted therapy. Gastroenterology. 2020;158:1899–1914.
Заруцька О, Руденко Р. Фізична активність як складова профілактики метаболічного синдрому. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2021;1:25–31.
Ross R, et al. Exercise and metabolic health. Sports Med. 2020;50:1357–1374.
Rena G, et al. Metformin: mechanisms and effects. Diabetologia. 2017;60:1577–1585. DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-017-4342-z
Nauck M, et al. GLP-1 agonists in metabolic disease. Lancet. 2021;398:263–274.
Zinman B, et al. SGLT2 inhibitors and metabolic outcomes. N Engl J Med. 2019;380:2295–2306.
Robinson JG. Modern lipid management. Circulation. 2018;138:2315–2326. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.034922
Messerli FH, et al. Antihypertensive therapy review. Lancet. 2018;392:2345–2358. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32940-4
Whelton PK, et al. Hypertension management guidelines. Hypertension. 2017;71:1269–1324. DOI: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000066
Lebovitz HE. Mitochondrial function in metabolic disease. Diabetes. 2019;68:3–7.
Bray GA, et al. Future strategies in metabolic syndrome therapy. Endocrinol Metab Clin North Am. 2020;49:533–548.
Melton B, et al. Digital tools in metabolic health management. J Med Internet Res. 2018;20:e113. DOI: https://doi.org/10.2196/jmir.8871
Bray GA, Kim KK. Integrative approaches to metabolic syndrome treatment. Endocr Rev. 2020;41:733–762.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
