ПОДАГРИЧНИЙ АРТРИТ ТА ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.158Keywords:
подагричний артрит, гіпотиреоз, сечова кислота, гіперурикемія, тиреоїдні гормони, коморбідністьSummary
Подагричний артрит є хронічним запальним захворюванням, що зумовлене порушенням пуринового обміну та накопиченням моноуратних кристалів у суглобах, тоді як зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз) є одним з найпоширеніших ендокринних розладів, що характеризується дефіцитом тиреоїдних гормонів та системними метаболічними порушеннями. Сучасні епідеміологічні та клінічні дослідження демонструють, що ці патології часто поєднуються, взаємно впливають одна на одну та формують складний патофізіологічний зв’язок. Гіпотиреоз асоціюється з порушенням ниркового кліренсу сечової кислоти, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та посиленням системного запалення, що підвищує ризик розвитку гіперурикемії та подагри. У свою чергу, затяжний перебіг подагричного артриту супроводжується підвищеною частотою захворювань щитовидної залози через системний запальний стрес та аутоімунні механізми. Наявність коморбідності подагри та гіпотиреозу ускладнює діагностику, змінює клінічний перебіг, впливає на ефективність лікування та потребує мультидисциплінарного підходу. Особливу увагу привертає вплив тиреоїдного статусу на метаболізм пуринів, функцію нирок, концентрацію сечової кислоти та ризик гострих запальних атак. Представлений огляд узагальнює сучасні дані щодо епідеміології, патогенезу, клінічних проявів та принципів діагностики і лікування подагри у пацієнтів із супутнім гіпотиреозом, що має важливе значення для оптимізації ведення цієї групи хворих.
Downloads
Downloads
References
Чакер Л., Хофманн Х., Пайперц А. Гіпотиреоз: сучасні підходи до визначення та лікування. Український ендокринологічний журнал. 2019;1:25–34.
Gianfrancesco M.A., Tamayo A., Friedman M. Hyperuricemia and thyroid dysfunction: clinical correlations. Clinical Endocrinology. 2018;89(2):350–357. PubMed 2018. doi:10.1111/cen.13680
Пиріг Л., Кравців М. Ліпідні порушення при субклінічному гіпотиреозі: огляд літератури. Медична практика. 2020;4:12–19.
Duntas L.H., Brenta G. The effect of thyroid dysfunction on metabolism. Endocrine. 2018;60(1):7–17. PubMed 2018. doi:10.1007/s12020-018-1580-0
Dalbeth N., Choi H.K., Joosten L. Advances in gout pathogenesis: NLRP3 inflammasome and cytokine regulation. Nature Reviews Rheumatology. 2019;15(1):13–24. PubMed 2019. doi:10.1038/s41584-018-0134-x
Риженко Н., Куліш О. Тиреоїдна дисфункція та функція нирок: клінічні взаємозв’язки. Нефрологія. 2021;2:44–52.
Johnson R.J., Nakagawa T., Jalal D. Uric acid and inflammation: mechanisms and implications. Journal of Clinical Investigation. 2020;130(12):5823–5832. PubMed 2020. doi:10.1172/JCI142640
Кочмар О., Герасименко Л. Клінічний перебіг подагри: сучасні дані. Український ревматологічний журнал. 2020;3:21–28.
Saag K.G., Khanna P., Uhlig T. Clinical spectrum and classification of gout. New England Journal of Medicine. 2021;384(5):443–452. PubMed 2021. doi:10.1056/NEJMra2032805
Roddy E., Zhang W. Environmental factors and gout flare risk: temperature and humidity. Arthritis Research & Therapy. 2018;20(1):12. PubMed 2018. doi:10.1186/s13075-018-1518-x
Ragusa F., Fallahi P., Antonelli A. Hashimoto’s thyroiditis and systemic autoimmune involvement. Frontiers in Endocrinology. 2019;10:706. PubMed 2019. doi:10.3389/fendo.2019.00706 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00706
Wu Y., Ding Y., Tanaka Y. Association between uric acid and thyroid disorders. Clinical Chimica Acta. 2018;484:47–52. PubMed 2018. doi:10.1016/j.cca.2018.05.050 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cca.2018.05.050
Рябоконь О. Подагра: діагностика та сучасні стандарти. Практикуючий лікар. 2022;3:10–18.
Iglesias P., Diez J.J. Thyroid dysfunction and kidney disease. European Journal of Endocrinology. 2018;178:R41–R52. PubMed 2018. doi:10.1530/EJE-17-0955
Zabotti A., et al. Ultrasound in gout diagnosis: double contour sign. Arthritis Care & Research. 2020;72(4):637–644. PubMed 2020. doi:10.1002/acr.23863 DOI: https://doi.org/10.1002/acr.23863
Синельникова Н. Роль тиреоїдної корекції в лікуванні подагри: огляд доказів. Сімейна медицина. 2020;5:33–40.
Biondi B. Levothyroxine therapy and metabolic parameters. Journal of Endocrinology. 2019;243(1):R13–R24. PubMed 2019. doi:10.1530/JOE-19-0054
Becker M.A., MacDonald P. Uric acid–lowering therapy: current strategies. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2021;51(4):778–789. PubMed 2021. doi:10.1016/j.semarthrit.2021.01.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2021.01.003
Томаш О., Верес Г. Фармакокінетичні особливості препаратів при гіпотиреозі. Ліки України. 2021;2:55–60.
Richette P., Bardin T. Management of acute gout flares. Lancet. 2018;392(10156):1373–1385. PubMed 2018. doi:10.1016/S0140-6736(18)31449-9
Wong K., et al. Corticosteroids in gout management. Rheumatology International. 2019;39:821–829. PubMed 2019. doi:10.1007/s00296-019-04284-z
Packer M. SGLT2 inhibitors and uric acid metabolism. European Heart Journal. 2020;41(1):48–58. PubMed 2020. doi:10.1093/eurheartj/ehz799 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz799
Верещак Т., Кравець Н. Модифікація способу життя при подагрі та гіпотиреозі: значення профілактики. Здоров’я України. 2021;9:14–17.
Choi H.K. Dietary factors and gout risk. Current Opinion in Rheumatology. 2020;32(2):118–125. PubMed 2020. doi:10.1097/BOR.0000000000000689 DOI: https://doi.org/10.1097/BOR.0000000000000689
Perez-Ruiz F., et al. Comprehensive management of gout: personalized approach. Rheumatology. 2022;61(4):1299–1308. PubMed 2022. doi:10.1093/rheumatology/keab123. DOI: https://doi.org/10.1093/rheumatology/keab123