ПОДАГРИЧНИЙ АРТРИТ ТА ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Summary

Подагричний артрит є хронічним запальним захворюванням, що зумовлене порушенням пуринового обміну та накопиченням моноуратних кристалів у суглобах, тоді як зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз) є одним з найпоширеніших ендокринних розладів, що характеризується дефіцитом тиреоїдних гормонів та системними метаболічними порушеннями. Сучасні епідеміологічні та клінічні дослідження демонструють, що ці патології часто поєднуються, взаємно впливають одна на одну та формують складний патофізіологічний зв’язок. Гіпотиреоз асоціюється з порушенням ниркового кліренсу сечової кислоти, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та посиленням системного запалення, що підвищує ризик розвитку гіперурикемії та подагри. У свою чергу, затяжний перебіг подагричного артриту супроводжується підвищеною частотою захворювань щитовидної залози через системний запальний стрес та аутоімунні механізми. Наявність коморбідності подагри та гіпотиреозу ускладнює діагностику, змінює клінічний перебіг, впливає на ефективність лікування та потребує мультидисциплінарного підходу. Особливу увагу привертає вплив тиреоїдного статусу на метаболізм пуринів, функцію нирок, концентрацію сечової кислоти та ризик гострих запальних атак. Представлений огляд узагальнює сучасні дані щодо епідеміології, патогенезу, клінічних проявів та принципів діагностики і лікування подагри у пацієнтів із супутнім гіпотиреозом, що має важливе значення для оптимізації ведення цієї групи хворих.