ПОДАГРИЧНИЙ АРТРИТ ТА ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

ПОДАГРИЧНИЙ АРТРИТ ТА ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Authors

  • Анна Сметанюк Буковинський державний медичний університет, Україна
  • Юлія Ізвук Буковинський державний медичний університет, Україна
  • Олена Руснак-Каушанська Буковинський державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.158

Keywords:

подагричний артрит, гіпотиреоз, сечова кислота, гіперурикемія, тиреоїдні гормони, коморбідність

Summary

Подагричний артрит є хронічним запальним захворюванням, що зумовлене порушенням пуринового обміну та накопиченням моноуратних кристалів у суглобах, тоді як зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз) є одним з найпоширеніших ендокринних розладів, що характеризується дефіцитом тиреоїдних гормонів та системними метаболічними порушеннями. Сучасні епідеміологічні та клінічні дослідження демонструють, що ці патології часто поєднуються, взаємно впливають одна на одну та формують складний патофізіологічний зв’язок. Гіпотиреоз асоціюється з порушенням ниркового кліренсу сечової кислоти, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та посиленням системного запалення, що підвищує ризик розвитку гіперурикемії та подагри. У свою чергу, затяжний перебіг подагричного артриту супроводжується підвищеною частотою захворювань щитовидної залози через системний запальний стрес та аутоімунні механізми. Наявність коморбідності подагри та гіпотиреозу ускладнює діагностику, змінює клінічний перебіг, впливає на ефективність лікування та потребує мультидисциплінарного підходу. Особливу увагу привертає вплив тиреоїдного статусу на метаболізм пуринів, функцію нирок, концентрацію сечової кислоти та ризик гострих запальних атак. Представлений огляд узагальнює сучасні дані щодо епідеміології, патогенезу, клінічних проявів та принципів діагностики і лікування подагри у пацієнтів із супутнім гіпотиреозом, що має важливе значення для оптимізації ведення цієї групи хворих.

Downloads

Downloads

Download data is not yet available.

References

Чакер Л., Хофманн Х., Пайперц А. Гіпотиреоз: сучасні підходи до визначення та лікування. Український ендокринологічний журнал. 2019;1:25–34.

Gianfrancesco M.A., Tamayo A., Friedman M. Hyperuricemia and thyroid dysfunction: clinical correlations. Clinical Endocrinology. 2018;89(2):350–357. PubMed 2018. doi:10.1111/cen.13680

Пиріг Л., Кравців М. Ліпідні порушення при субклінічному гіпотиреозі: огляд літератури. Медична практика. 2020;4:12–19.

Duntas L.H., Brenta G. The effect of thyroid dysfunction on metabolism. Endocrine. 2018;60(1):7–17. PubMed 2018. doi:10.1007/s12020-018-1580-0

Dalbeth N., Choi H.K., Joosten L. Advances in gout pathogenesis: NLRP3 inflammasome and cytokine regulation. Nature Reviews Rheumatology. 2019;15(1):13–24. PubMed 2019. doi:10.1038/s41584-018-0134-x

Риженко Н., Куліш О. Тиреоїдна дисфункція та функція нирок: клінічні взаємозв’язки. Нефрологія. 2021;2:44–52.

Johnson R.J., Nakagawa T., Jalal D. Uric acid and inflammation: mechanisms and implications. Journal of Clinical Investigation. 2020;130(12):5823–5832. PubMed 2020. doi:10.1172/JCI142640

Кочмар О., Герасименко Л. Клінічний перебіг подагри: сучасні дані. Український ревматологічний журнал. 2020;3:21–28.

Saag K.G., Khanna P., Uhlig T. Clinical spectrum and classification of gout. New England Journal of Medicine. 2021;384(5):443–452. PubMed 2021. doi:10.1056/NEJMra2032805

Roddy E., Zhang W. Environmental factors and gout flare risk: temperature and humidity. Arthritis Research & Therapy. 2018;20(1):12. PubMed 2018. doi:10.1186/s13075-018-1518-x

Ragusa F., Fallahi P., Antonelli A. Hashimoto’s thyroiditis and systemic autoimmune involvement. Frontiers in Endocrinology. 2019;10:706. PubMed 2019. doi:10.3389/fendo.2019.00706 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00706

Wu Y., Ding Y., Tanaka Y. Association between uric acid and thyroid disorders. Clinical Chimica Acta. 2018;484:47–52. PubMed 2018. doi:10.1016/j.cca.2018.05.050 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cca.2018.05.050

Рябоконь О. Подагра: діагностика та сучасні стандарти. Практикуючий лікар. 2022;3:10–18.

Iglesias P., Diez J.J. Thyroid dysfunction and kidney disease. European Journal of Endocrinology. 2018;178:R41–R52. PubMed 2018. doi:10.1530/EJE-17-0955

Zabotti A., et al. Ultrasound in gout diagnosis: double contour sign. Arthritis Care & Research. 2020;72(4):637–644. PubMed 2020. doi:10.1002/acr.23863 DOI: https://doi.org/10.1002/acr.23863

Синельникова Н. Роль тиреоїдної корекції в лікуванні подагри: огляд доказів. Сімейна медицина. 2020;5:33–40.

Biondi B. Levothyroxine therapy and metabolic parameters. Journal of Endocrinology. 2019;243(1):R13–R24. PubMed 2019. doi:10.1530/JOE-19-0054

Becker M.A., MacDonald P. Uric acid–lowering therapy: current strategies. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2021;51(4):778–789. PubMed 2021. doi:10.1016/j.semarthrit.2021.01.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2021.01.003

Томаш О., Верес Г. Фармакокінетичні особливості препаратів при гіпотиреозі. Ліки України. 2021;2:55–60.

Richette P., Bardin T. Management of acute gout flares. Lancet. 2018;392(10156):1373–1385. PubMed 2018. doi:10.1016/S0140-6736(18)31449-9

Wong K., et al. Corticosteroids in gout management. Rheumatology International. 2019;39:821–829. PubMed 2019. doi:10.1007/s00296-019-04284-z

Packer M. SGLT2 inhibitors and uric acid metabolism. European Heart Journal. 2020;41(1):48–58. PubMed 2020. doi:10.1093/eurheartj/ehz799 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz799

Верещак Т., Кравець Н. Модифікація способу життя при подагрі та гіпотиреозі: значення профілактики. Здоров’я України. 2021;9:14–17.

Choi H.K. Dietary factors and gout risk. Current Opinion in Rheumatology. 2020;32(2):118–125. PubMed 2020. doi:10.1097/BOR.0000000000000689 DOI: https://doi.org/10.1097/BOR.0000000000000689

Perez-Ruiz F., et al. Comprehensive management of gout: personalized approach. Rheumatology. 2022;61(4):1299–1308. PubMed 2022. doi:10.1093/rheumatology/keab123. DOI: https://doi.org/10.1093/rheumatology/keab123

Author Biographies

Анна Сметанюк, Буковинський державний медичний університет, Україна

студент 5 курсу, спеціальність 222 «Медицина»

Юлія Ізвук, Буковинський державний медичний університет, Україна

студент 5 курсу, спеціальність 222 «Медицина»

Олена Руснак-Каушанська , Буковинський державний медичний університет, Україна

доцент, кандидат медичних наук, доцент закладу вищої освіти кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

Downloads

Published

15.05.2026

Number of views 49

How to Cite

Сметанюк, А. ., Ізвук, Ю., & Руснак-Каушанська , О. . (2026). ПОДАГРИЧНИЙ АРТРИТ ТА ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ. Grail of Science, (68), 1292–1298. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.158

Google Scholar

OUCI

OpenAIRE

CrossRef

Index Copernicus

Semantic Scholar

Scilit

ResearchGate

WorldCat

Mendeley

Loading...