ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА: ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РАННЬОЇ ТА ВІДТЕРМІНОВАНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.05.2026.166Keywords:
ендопротезування кульшового суглоба, фізична терапія, рання мобілізація, відтермінована мобілізація, післяопераційна реабілітація, функціональне відновлення, біль, обсяг рухів, психоемоційний стан, ускладнення.Summary
У статті висвітлено сучасні підходи до фізичної терапії після ендопротезування кульшового суглоба з акцентом на порівнянні ранньої та відтермінованої мобілізації у післяопераційному періоді. Узагальнено теоретичні положення щодо показів до ендопротезування, особливостей післяопераційних фізіологічних змін, завдань фізичної терапії та факторів, що впливають на темпи відновлення пацієнтів. Проаналізовано клінічні результати двох підходів до мобілізації за показниками болю, обсягу рухів, функціональної незалежності, балансу, психоемоційного стану та частоти післяопераційних ускладнень. Показано, що рання мобілізація, розпочата в межах перших 24-48 годин після операції, асоціюється зі швидшим зменшенням болю, кращою динамікою відновлення рухливості, скороченням термінів досягнення самостійної ходьби, зниженням ризику тромбоемболічних ускладнень, контрактур, м’язової атрофії та інфекційних ускладнень. Окрему увагу приділено психоемоційним аспектам відновлення: у пацієнтів із ранньою активізацією відзначено нижчі показники тривожності та депресії за шкалою HADS. Обґрунтовано доцільність індивідуалізації програм фізичної терапії з урахуванням віку, супутніх захворювань, вихідного функціонального стану, переносимості навантаження та безпекових обмежень після операції. Наголошено, що рання мобілізація не повинна розглядатися як формальна рання активність, а як структурований, поетапний та контрольований компонент сучасної реабілітаційної стратегії після тотального ендопротезування кульшового суглоба.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Олександра Козлова, Тетяна Павлова
References
Babova, I. K., Torchynskyi, V. P., Bila, I. I., & Maiko, V. M. (2010). Alhorytm reabilitatsii khvorykh, shcho potrebuiut endoprotezuvannia kulshovoho suhloba. Visnyk ortopedii, travmatolohii ta protezuvannia, (2), 30–35.
Hlyniana, O. O. (2009). Kompleksna fizychna reabilitatsiia pislia totalnoho endoprotezuvannia kulshovoho suhlobu. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu, (1), 31–35. DOI: https://doi.org/10.3917/mult.035.0031
Hlyniana, O., & Popadiukha, Yu. (2011). Alhorytm reabilitatsii pislia pervynnoho endoprotezuvannia kulshovoho suhloba. Psycholohiia ta pedahohika, (8), 30–32.
Kornilov, N. V., & Karpets, V. I. (Eds.). (2005). Pomylky, nebezpeky i uskladnennia pry endoprotezuvanni kulshovoho suhloba i yikh poperedzhennia [Metodychni rekomendatsii]. PPMI.
Strafun, S. S. (2023). Metodolohiia obstezhennia patsiientiv z osteoartrozom ta aseptychnym nekrozom kulshovoho ta kolinnoho suhlobiv pry zastosuvanni reheneratyvnykh interventsiinykh tekhnolohii. Terra Orthopaedica, (3), 22–31. DOI: https://doi.org/10.37647/2786-7595-2023-118-3-22-31
Füssenich, W., Gerhardt, D. M., Pauly, Th., Lorenz, F., Olieslagers, M., Braun, Ch., & van Susante, J. L. C. (2020). A comparative health care inventory for primary hip arthroplasty between Germany versus the Netherlands. Is there a downside effect to fast-track surgery with regard to patient satisfaction and functional outcome? Hip International, *30*(4), 423–430. https://doi.org/10.1177/1120700019876881 DOI: https://doi.org/10.1177/1120700019876881
Monaghan, B., et al. (2017). Randomised controlled trial to evaluate a physiotherapy-led functional exercise programme after total hip replacement. Physiotherapy, *103*, 283–288. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2016.01.003
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
