Людмила Миколаївна Абакіна-Пілявська

doi:10.36074/grail-of-science.21.08.2026.009

БІОМАТЕРІАЛ ЛЮДИНИ ЯК НОВІТНІЙ ОБ'ЄКТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Authors

Людмила Миколаївна Абакіна-Пілявська Національний університет «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-0724-1678

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.08.2026.009

Keywords:

біоматеріал людини, право власності, біобанкінг, генетична інформація, біотехнології, клітинні технології

Summary

Проаналізовано теоретико-правові засади визначення біоматеріалу людини як новітнього об'єкта права власності та самостійного об'єкта кримінально-правової охорони в Україні. Обґрунтовано, що стрімкий розвиток біомедицини, клітинних технологій, регенеративної медицини, трансплантології, біобанкінгу та персоналізованої терапії зумовив появу нової категорії суспільних відносин, які не охоплюються традиційними конструкціями цивільного та кримінального права. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення правової природи біоматеріалу людини, його місця у системі об'єктів цивільних прав та можливості поширення на нього правового режиму власності. Доведено, що відокремлений від організму біоматеріал набуває ознак самостійного об'єкта цивільних прав, однак потребує спеціального правового режиму, який поєднує елементи права власності, особистих немайнових прав, біоетичних принципів та публічно-правових обмежень.

Downloads

PDF

Downloads

Download data is not yet available.

License

References

Квіт, Н. М., & Кінаш, Д. В. (2023). Правовий режим людських анатомічних/біологічних матеріалів, ембріонів як об’єктів цивільних правовідносин. Нове українське право, (1), 73–80. newukrainianlaw.in.ua

Коробцова, Н. В. (2022). Правовий статус біоматеріалу людини. Problems of Legality, (156), 28–39. nlu.edu.ua

Крушельницька, Г. Л. (2022). Поняття та цивільно-правова природа біоматеріалу людини. Нове українське право, (3), 32–39. newukrainianlaw.in.ua

Верховна Рада України. (2003). Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України, (40-44), ст. 356. rada.gov.ua