СИСТЕМА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ОСНОВА РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.02.10.2026.005Keywords:
система землевпорядкування, інституція, планування використання і землекористування, проектуванняSummary
У статті обґрунтовано, що з розвитком суспільства, зростанням залученості землі до різних сфер життєдіяльності і ступеня антропогенного на неї впливу, уявлення про роль землі постійно розширюється. Ситуація зі станом земельних ресурсів викликає об’єктивну потребу розгляду землі як унікального природного ресурсу та активу і необхідність реалізації екологобезпечних вимог при організації використання землі. Результатом екологічно незбалансованої господарської діяльності є виникнення глобальних (зміна клімату) та національних (опустелювання, військова агресія, нехтування законодавчо-нормативними вимогами) екологічних проблем. Прояв зазначених процесів пов’язано, передусім, з військовою агресією та тим, що проведення протиерозійних заходів, на даний час практично не здійснюється, проекти землеустрою щодо організації використання земель практично не розробляються. Довгі роки земельні ресурси розглядалися як безплатний дар природи, всезагальне надбання суспільства, не здійснюється облік цінності земельних ресурсів в умовах їх обмеженості, незамінності та унікальності. У зв’язку з цим екологізація та раціоналізація землекористування стала нагальною проблемою сучасності. Одним із механізмів щодо поліпшення ситуації є система землевпорядкування, яка є інституційною основою екологізації та раціоналізації землекористування. Розроблено логічно-змістовну схему методологічної послідовності процесу землевпорядкування в межах територіальних громад в умовах техногенного забруднення і деградації земель. Основним завданням системи землевпорядкування є організація раціонального використання та охорони земель, враховуючи, що в останні роки пріоритетом користувався соціально-економічний зміст організації території за недостатнього еколого-ландшафтного обґрунтування прийнятих проектних рішень. Останнє несприятливо позначається на якості організації використання земель, особливо сільськогосподарських, зниженні еколого-економічної ефективності господарювання. Застосування адаптивного підходу, що полягає у пристосуванні систем землекористування до факторів зовнішнього середовища, виробничих та соціально- економічних умов, збільшує результативність виробничої діяльності. Констатовано, що не варто забувати, що здійснення запобіжних землевпорядних заходів найдешевший і раціональніший шлях охорони земель від забруднення та деградації. Рекомендований порядок проведення робіт з організації використання і охорони земель в межах територіальних громад в умовах техногенного забруднення і деградації земель, показує землевпорядного землевпорядкування за екологічно неблагополучних природно-господарських умов. Запропоновано застосування адаптивного підходу, який передбачає гнучке пристосування землекористування громад до сучасних екологічних реалій. Обґрунтовано чотири етапну логічно-змістовну схему методологічної послідовності процесу землевпорядкування в межах територіальних громад, яка включає: інституціональний аудит і діагностику; еколого-ландшафтне та економічне зонування; адаптивно-ландшафтне проектування землеустрою; інституціональний моніторинг і контроль.Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Третяк Антон Миколайович, Третяк Валентина Миколаївна, Сіроштан Тетяна Михайлівна, Третяк Наталія Антонівна, Гетманьчик Іванна Петрівна
References
Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т. М., Капінос Н. О., Сіроштан Т.М. Земельна політика в Україні: стан, проблеми, концептуальні засади формування і реалізації у період післявоєнного відновлення. Агросвіт. 2025. № 23. С. 6-16.
Третяк А. М. Економіка землекористування та землевпорядкування (в 2-х частинах). Економіка землевпорядкування. Ч.ІІ. ІІ-е доповнене видання: навч. посіб. Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т. М., Гунько Л. А., Капінос Н. О.,Третяк Р. А., Третяк Н. А. [за заг. ред. А.М. Третяка]. Біла Церква: «ТОВ «Бiлоцеркiвдрук», 2025. 480 с.
Третяк А.М., Третяк В.М., Третяк Н.А. Місія землевпорядкування щодо розвитку екосистемних послуг в Україні. Агросвіт. 2024. № 8. С. 4-14.
Третяк А.М., Третяк В.М. Парадигма звершення земельної реформи в Україні авторські судження. Ефективна економіка. 2025. № 1. https://www.nayka.com.ua/index.php/ee/issue/view/198.
Третяк А. М., Третяк В. М., Лобунько А. В. Поняття та сутність організації використання земельних ресурсів як фактору впливу на сталий розвиток сільських територій. Агросвіт. 2025. № 13. С. 4-14.
Концепція Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель. Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022- %D1%80#Text.
Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т. М., Капінос Н. О., Третяк Н. А. Концепція проекту закону України «Про землевпорядкування». Агросвіт. 2025. № 5. С. 3-15.
Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т. М., Капінос Н. О., Третяк Р.А. Наукові засади землевпорядників формування їх інституту в Україні. Агросвіт. 2026. № 5. С. 15-25.
Третяк А.М. Землеустрій: Підручник. Херсон: Олді-плюс, 2014. 520 с.
Третяк А.М. Землевпорядкування в Україні: розвиток на засадах новітньої інституціонально-поведінкової теорії. монографія / А.М. Третяк, В.М. Третяк, Т.М. Прядка, Л.А. Гунько, Н.А Третяк; [за заг. ред. А.М. Третяка]. Біла Церква: «ТОВ «Бiлоцеркiвдрук», 2023. 224 с.
Вильямс В.Р. Вопросы повышения урожайности и реконструкции сельского хозяйства. М.: Новый агроном, 1929. с. 74.
Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т. М., Капінос Н. О., Сіроштан Т.М. Альтернативна концепція загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель. Агросвіт. 2026. № 1. С. 4-14.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
