Інна Вікторівна Ільніцька; Володимир Станіславович Корчинський

doi:10.36074/grail-of-science.02.10.2026.039

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОЇ АМНЕЗІЇ ТА КОГНІТИВНОГО СТАТУСУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТУРАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ВЕРТИКАЛІЗАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НАСЛІДКАМИ ВИБУХОВОЇ ЧМТ

Authors

Інна Вікторівна Ільніцька Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», Україна https://orcid.org/0000-0003-3460-4526
Володимир Станіславович Корчинський Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», Україна

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.02.10.2026.039

Keywords:

Мінно-вибухова черепно-мозкова травма, післятравматична амнезія, MMSE, вертикалізація, постуральний контроль, когнітивно-моторна інтерференція, фізична терапія

Summary

Метою нашого дослідження було оцінити прогностичне значення Д тривалості післятравматичної амнезії та когнітивного статусу (за шкалою MMSE) для ефективності відновлення моторного контролю під час вертикалізації у пацієнтів із наслідками вибухової черепно-мозкової травми (ЧМТ). Матеріали та методи: на базі реабілітаційного відділення нами було обстежено 67 пацієнтів із наслідками мінно- вибухової ЧМТ. Когнітивний статус оцінювали за шкалою MMSE, тяжкість травми — за тривалістю РТА. Моторний контроль в ортостазі вимірювали за Шкалою балансу Берга та часом утримання рівноваги. Нами застосовувався кореляційний аналіз та оцінка виконання подвійного завдання. Результати: встановлено сильний прямий кореляційний зв'язок (r=0,74; p<0,05) між загальним балом MMSE та стабільністю балансу, а також обернений зв'язок із тривалістю РТА (r=-0,68; p<0,05). Пацієнти основної групи (MMSE < 24 балів, РТА > 7 діб) продемонстрували достовірно гірший баланс (BBS: 31,4±2,6 проти 44,5±2,2 бала у групі порівняння) та у 2,5 раза коротший час самостійного стояння (45,2 с проти 112,4 с). У хворих із когнітивним дефіцитом когнітивно-моторна «стратегія кульшового суглоба» та втрата постуральної стабільності при додаванні когнітивного навантаження. Висновки: здатність до утримання балансу при вибуховій ЧМТ критично залежить від збереженості лобово-підкіркових нейронних зв'язків. Тривалість РТА та бали MMSE є надійними клінічними предикторами ортостатичної нестабільності, що диктує необхідність когнітивної адаптації протоколів ранньої вертикалізації та відтермінування подвійних тренувань.

Downloads

PDF

Downloads

Download data is not yet available.

License

References

Корчинський, В. С., & Яцько, А. В. (2026). Фізична терапія військовослужбовців з бойовою черепно-мозковою травмою. В The 7th International scientific and practical conference “Science and education: synergy of innovation” (с. 51). MDPC Publishing.

Куц, П., & Дністрянська, М. (2025). Новітні підходи до удосконалення роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд в сучасних реаліях. Матеріали конференцій МЦНД.

Цимбалюк, В. І., Лурін, І. А. (Ред.). (2020). Бойова травма центральної нервової системи та спинного мозку. Наукова думка.

Folstein, M. F., Folstein, S. E., & McHugh, P. R. (1975). "Mini-mental state": A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. Journal of Psychiatric Research, 12(3), 189–198. https://doi.org/10.1016/0022-3956(75)90026-6

Mac Donald, C. L., Johnson, A. M., Cooper, D., Nelson, E. C., Werner, N. J., Shimony, J. S., Snyder, A. Z., Raichle, M. E., Witherow, J. R., Fang, R., Flaherty, S. F., & Brody, D. L. (2011). Detection of blast-related traumatic brain injury in U.S. military personnel. The New 2091–2100. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1008069

Ruffieux, J., Keller, M., Lauber, B., & Taube, W. (2015). Changes in standing and walking performance under dual-task conditions across the lifespan. Sports Medicine, 45(12), 1739–1758. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0369-9

Shumway-Cook, A., & Woollacott, M. H. (2017). Motor control: Translating research into clinical practice (5th ed.). Lippincott Williams & Wilkins.