ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ЛИЦАРСТВА У НОВИХ КРАЇНАХ БАЛТІЇ: ВІД КРАХУ ГАЛУЗЕВОГО ПРОТЕКЦІОНІЗМУ ТА СИСТЕМИ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ДО ДИСКРИМІНАЦІЙ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Володимир Білоцерківець

doi:10.36074/grail-of-science.17.10.2025.028

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ЛИЦАРСТВА У НОВИХ КРАЇНАХ БАЛТІЇ: ВІД КРАХУ ГАЛУЗЕВОГО ПРОТЕКЦІОНІЗМУ ТА СИСТЕМИ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ДО ДИСКРИМІНАЦІЙ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Authors

Володимир Білоцерківець Український державний університет науки і технологій (м. Дніпро), Україна Бердянський державний педагогічний університет (м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0002-6740-4611

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.10.2025.028

Keywords:

балтійське лицарство, протекціонізм, балтійські країни, міжнародна економічна діяльність, міжнародна торгівля, соціально-економічний стан, конкурентоспроможність та конкурентні переваги, історично-економічні виклики

Summary

Стаття присвячена дослідженню проблем трансформації соціально-економічного становища домінуючої в Остзейському краї спільноти – балтійських лицарів – в умовах формування нових Балтійських країн. Особливу увагу приділено дослідженню історичних, соціальних, економічних передумов тропу балтійського лицарства від панівного положення до рівноправного та упосліджуваного. Розкрито основні етапи еволюції політичної та економічної влади балтійського лицарства на початку ХХ століття. Виявлено причини та механізми демонтажу проостзейського аграрного галузевого протекціонізму, досліджено напрямки та наслідки дискримінаційних реформ К. Улманіса, спрямованих на ліквідацію системи конкурентних переваг балтійців. Показано рестриктивну сутність запроваджених в межах національної економічної політики обмежувальних заходів та їх негативний вплив на міжнародну торгівлю й міжнародну економічну діяльність Латвії, що обумовило додаткове погіршення економічної ситуації під час Великої депресії та у міжвоєнний період не тільки для імматрикульованого лицарства і балтійських німців, але й інших етнічних груп.

Downloads

PDF

Downloads

Download data is not yet available.

License

References

Білоцерківець, В.В. (2025) Історія та перспективи балтійського лицарства у ХХІ столітті: від ізоляції до глокалізації та глобалізації. The driving force of science and trends in its development: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the VIII International Scientific and Theoretical Conference, April 18, 2025. London, England, United Kingdom: International Center of Scientific Research. 2025. С. 237-239.

Cerūzis, R. (2004). Vācu faktors Latvijā (1918. – 1939.): politiskie un starpnacionālie aspekti. Rīga: Latvijas Universitāte. 291 lpp.

Ceturtā tautas skaitīšana Latvijā 1935. gadā. (1935). Oficiālās statistikas portālas. Latvijas oficiālā statistica. URL: https://stat.gov.lv/sites/default/files/publication/Vecas%20statistikas%20gramatas/1935%20Tautas%20skaitisana/1935_TSK-4dala.pdf

Feldmanis, I. (2012). Vācbaltiešu izceļošana no Latvijas (1939. – 1941.). Rīga: LU Akadēmiskais apgāds. 108 lpp.

Garleff, M. (1976). Deutschbaltische Politik zwischen den Weltkriegen. Die parlamentarische Tätigkeit der deutschbaltischen Parteien in Lettland und Estland. Bonn-Bad Godesberg. Wissenschaftliches Archiv. 224 s.

Grimm, C. (1977). Die Baltische Bruderschaft. Hannover. Hirschheydt. 82 s.

Laar, М. (2025). Die Baltischen Staat. URL: https://www.kas.de/documents/252038/253252/Geschichtsbilder_Europa_Baltische-Staaten.pdf/4cd3a7d4-7220-62ab-26f8-c1a462c37914

Otrā tautas skaitīšana Latvijā, 1925. gadā. (1925). Oficiālās statistikas portālas. Latvijas oficiālā statistica. URL: https://stat.gov.lv/system/files/publication/2017-08/1925_tautas_skaitisana.pdf

Pistohlkors, von G. (1994) (Hrsg.): Baltische Länder Reihe Deutsche Geschichte im Osten Europas. Berlin. Siedler Verlag. 607 s.

Prehn, U. (2020). Deutschbalten im Exil. in: K. Brüggemann, K. Maier, R. Tuchtenhagen (Hrsg.): Das Baltikum – eine europäische Region, Bd. 3. Die Staaten Estland, Lettland und Litauen. Stuttgart. A. Hiersemann Verlag. 2020. S. 539-558.

Taube, von. A. (1977). Von Brest-Litovsk bis Libau. Die baltisch-deutsche Führungsschicht und die Mächte in die Jahren 1918/19. Von den Baltischen Provinzen zu den baltischen Staaten. Marburg. S. 119-120.

Transehe-Roseneck, von A. (2024). Die Lettische Revolution, Vol. 2: Mit Einem Geleitwort; Die Sozialdemokratie, die Katastrophe. London. Forgotten Books. 443 s

Trešā tautas skaitīšana Latvijā 1930. gadā. (1930). Oficiālās statistikas portālas. Latvijas oficiālā statistica. URL: https://stat.gov.lv/system/files/publication/2017-08/1930_tautas_skaitisana.pdf

Wittram, R. (1973). Baltische Geschichte. Die Ostseelande Livland, Estland, Kurland 1180–1918. Darmstadt. Wissenschaftliche Buchgemeinschaft. 323 s.