МЕНЮОНІМИ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ У ФАХОВІЙ МОВІ КУЛІНАРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.10.2025.070Keywords:
інтернаціоналізм, менюонім, глобалізація, інтерлексема, група мов, графемо-морфологічної кореляціяSummary
Стаття присвячена аналізу менюонімів-інтернаціоналізмів з точки зору їх походження та семантики. До вибірки залучені назви страв, які збігаються чи майже збігаються за фонетичною структурою та еквівалентні за семантичним навантаженням у трьох неспоріднених мовах. У різних неспоріднених мовах є багато назв страв, які можна впізнати, навіть не знаючи відповідної мови. У роботі окреслюються лінгвістичні тенденції інтернаціоналізації як з історичної, так і з сучасної перспективи, а також визначаються терміни, обов'язкові для роботи, такі як «інтернаціоналізм» або «фахова мова». Проведено аналіз 160 менюонімів- інтернаціоналізмів, кожен із яких має відповідники принаймні у трьох неспоріднених мовах. У статті здійснено спробу прослідкувати історію процвітання певної кухні, що дає розуміння причин інтернаціоналізації кулінарних назв відповідної мови. До основних причин узагальнення назв страв належать такі як міграція, колоніальні процеси чи торгівля або туризм, також глобалізація та престиж мови-донора.
Downloads
Downloads
References
Корунець І.В. (2003) Теорія і практика перекладу (англійською і українською мовою). Київ: Вища школа. 175 с.
Мелех Г.Б. (2018). Німецька фахова мова кулінарії: системно-структурні та функційно-семантичні аспекти. Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» (035 – Філологія). Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 252 с.
Мелех Г. (2020) Особливості перекладу кулінарних лексичних одиниць (на прикладі роману василя Барки «Жовтий князь»). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Германська філологія. Чернівці: Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. № 823. С. 155-161. https://doi.org/10.31861/gph2020.823.155-161
Turska M. (2010) Internacionalismos en el lenguaje de gastronomía y arte culinario. Itinerarios. Warszawa: Instytut Studiów Iberyjskich i Iberoamerykańskich Uniwersytet Warszawski. Tom 12. s. 297-305.
Turska M. (2009) Internationalismen in der Fachsprache der Gastronomie und Kochkunst im fünfsprachigen Vergleich. Frankfurt am Main: Peter Lang GmbH. 237 S.
Schippan T. (2002) Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Max Niemeyer Verlag. 297 S. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110965872