МОДЕЛІ ПІСЛЯКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ БЕЗ ВІДНОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.20.02.2026.028Keywords:
економічна резильєнтність, адаптація, структурна трансформація, моделі післякризового розвитку, резильєнтність без відновленняSummary
Економічна резильєнтність набула статусу однієї з ключових категорій сучасної економічної науки у зв’язку зі зростанням частоти та глибини зовнішніх шоків, зокрема фінансових криз, пандемій і воєнних конфліктів. Традиційні підходи до трактування резильєнтності здебільшого зосереджуються на здатності економічних систем повертатися до докризисного стану після шоку. Дослідження присвячено обгрунтуванню концепту «резильєнтності без відновлення» (resilience without recovery), який передбачає здатність економіки забезпечувати стабільне функціонування й довгострокову стійкість без повернення до докризисної структури. Проведено теоретичне узагальнення підходів до визначення економічної резильєнтності, порівняльний аналіз міжнародних кейсів реагування на масштабні шоки і систематизацію стратегій післякризового розвитку: від трансформаційних моделей до консервації попередньої економічної структури. Проаналізовано роль міжнародної допомоги як чинника, що може як посилювати, так і обмежувати трансформаційні процеси. Результати дослідження свідчать, що для економік, які зазнають тривалих і системних шоків, стратегія структурної адаптації та трансформації може бути більш ефективною з погляду довгострокової стійкості, ніж класичне відновлення докризисного стану. Для України, зокрема для регіонів, постраждалих унаслідок війни, запропонований підхід створює аналітичне підґрунтя для формування політики відновлення, орієнтованої не на відтворення попередніх моделей розвитку, а на трансформацію економічної структури та використання нових джерел зростання.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Дмитро Погорелов, Тамара Меркулова
References
Holling, C. S. (1973). Resilience and Stability of Ecological Systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1–23. https://www.jstor.org/stable/2096802 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245
Tierney, K. (2003). Conceptualizing and Measuring Organizational and Community Resilience: Lessons from the Emergency Response Following the September 11, 2001 Attack on the World Trade Center. Newark: University of Delaware, Disaster Research Center, 45. https://udspace.udel.edu/handle/19716/735
Rose, A. (2004). Defining and Measuring Economic Resilience to Disasters. Disaster Prevention and Management, 13(4), 307–314. https://doi.org/10.1108/09653560410556528 DOI: https://doi.org/10.1108/09653560410556528
Martin, R. (2012). Regional Economic Resilience, Hysteresis and Recessionary Shocks. Journal of Economic Geography, 12(1), 1–32. https://academic.oup.com/joeg/article/12/1/1/926597 DOI: https://doi.org/10.1093/jeg/lbr019
Martin, R., Sunley, P. (2015). On the Notion of Regional Economic Resilience: Conceptualization and Explanation. Journal of Economic Geography, 15(1), 1–42. https://academic.oup.com/joeg/article/15/1/1/926608 DOI: https://doi.org/10.1093/jeg/lbu015
Simmie, J., Martin, R. (2010). The Economic Resilience of Regions: Towards an Evolutionary Approach. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 3(1), 27–43. https://academic.oup.com/cjres/article/3/1/27/311988
Pendall, R., Foster, K. A., Cowell, M. (2010). Resilience and Regions: Building Understanding of the Metaphor. Journal of Planning Education and Research, 30(1), 71–84. https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0739456X10373708 DOI: https://doi.org/10.1093/cjres/rsp028
Arthur, W. B. (2015). Complexity and the Economy. Oxford: Oxford University Press, 256. https://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199334293.001.0001/acprof-9780199334293
OECD. (2014). Resilient Economies and Societies: The Role of Economic Policies. Paris: OECD Publishing, 120. https://www.oecd.org/economy/resilience.htm
OECD. (2020). Building Resilient Regions: Policies and Practices. Paris: OECD Publishing, 140. https://www.oecd.org/regional/regional-policy/resilience.htm
World Bank. (2017). Crisis Response and Resilience in Fragile and Conflict-Affected States. Washington, DC: World Bank Group, 98. https://www.worldbank.org/en/topic/fragilityconflictviolence
Інститут економіки та прогнозування НАН України. (2020). Соціально-економічний розвиток України в умовах глобальних викликів. Київ, 290. https://iep.org.ua/ua/publications
Національний інститут стратегічних досліджень. (2021). Україна після COVID-19: шляхи відновлення та розвитку. Київ, 120. https://niss.gov.ua/doslidzhennya
Буркинський, Б. В., Лайко, О. І. (2019). Регіональна економічна політика сталого розвитку. Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 248. http://www.ipreed.od.ua
Хаустова, В. Є., Решетняк, О. І. (2023). Резильєнтність економіки: сутність і виклики для України. Бізнес Інформ, 7, 30–41. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-7-30-41 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-7-30-41
Кизим, М. О., Юденко, Є. В., Ягольницький, О. А. (2025). Резильєнтність економік України і країн світу й оцінка їх вразливості та спроможності до відновлення після криз і шоків. Бізнес Інформ, 6, 77–89. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-6-77-89 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-6-77-89
Grytsenko, A., Bilorus, O., Burlay, T., Podliesna, V., Borzenko, O. (2024). Ukraine’s Economy: Resilience Under War and Challenges for Post-War Recovery. Science and Innovation, 20(5), 16–34. https://doi.org/10.15407/scine20.05.016 DOI: https://doi.org/10.15407/scine20.05.016
Boschma, R. (2015). Towards an Evolutionary Perspective on Regional Resilience. Regional Studies, 49(5), 733–751. https://doi.org/10.1080/00343404.2014.959481 DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2014.959481
Simmie, J., Martin, R. (2010). The Economic Resilience of Regions: Towards an Evolutionary Approach. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 3(1), 27–43. https://doi.org/10.1093/cjres/rsp029 DOI: https://doi.org/10.1093/cjres/rsp029
Ministry of Economy, Trade and Industry of Japan (METI). (2014). Japan’s Energy White Paper 2014. Tokyo: METI, 112. https://www.meti.go.jp/english/report/index.html
International Energy Agency (IEA). (2016). Energy Policies of IEA Countries: Japan 2016 Review. Paris: IEA, 190. https://www.iea.org/reports/energy-policies-of-iea-countries-japan-2016-review
Hospers, G. (2004). Restructuring the Ruhr Region: A Success Story? European Planning Studies, 12(3), 413–427. https://doi.org/10.1080/0965431042000194275
Grabher, G. (1993). The Weakness of Strong Ties: The Lock-in of Regional Development in the Ruhr Area. In: The Embedded Firm. London: Routledge, 255–277. https://www.routledge.com/The-Embedded-Firm/Grabher/p/book/9780415095846
Eisinger, P. (2014). Detroit: What Went Wrong? Economic Development Quarterly, 28(3), 232–245. https://doi.org/10.1177/0891242414533935
Mallach, A. (2018). Rebuilding America’s Legacy Cities: New Directions for the Industrial Midwest. Cambridge, MA: Lincoln Institute of Land Policy, 320. https://www.lincolninst.edu/publications/books/rebuilding-americas-legacy-cities
Аslund, A. (2007). How Estonia Became a Baltic Tiger: A Case Study in Economic Transformation. Washington, DC: Peterson Institute for International Economics, 200. https://www.piie.com/publications/books/how-estonia-became-baltic-tiger
World Bank. (2002). Transition in the Baltics: From Plan to Market. Washington, DC: World Bank, 178. https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/672561468739818875/transition-in-the-baltics-from-plan-to-market
Nölke, A., Vliegenthart, A. (2009). Enlarging the Varieties of Capitalism: The Emergence of Dependent Market Economies in East Central Europe. World Politics, 61(4), 670–702. https://doi.org/10.1017/S0043887109990124 DOI: https://doi.org/10.1017/S0043887109990098
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
