ОЦІНКА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ: ПРОБЛЕМИ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ

Summary

Нематеріальні активи є ключовим фактором конкурентоспроможності підприємств в умовах сучасної економіки та одним з головних джерел створення доданої вартості [1]. Водночас між їхньою реальною економічною цінністю та адекватністю відображення, обліку й оцінки у традиційній фінансовій звітності зберігається суттєвий методологічний розрив [2]. Особливої актуальності ця проблема набуває для великих промислових і державних підприємств, у діяльності яких поряд із сучасними стандартами бухгалтерського обліку продовжують застосовуватися застарілі нормативні методики оцінки нематеріальних активів. У статті здійснено порівняльний аналіз радянської Інструкції з визначення економічної ефективності нової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій (Інструкція 3-74) від 1974 р. та сучасних національних і міжнародних стандартів (П(С)БО 8, МСБО 38). Обґрунтовано, що традиційні монометодичні підходи оцінки витратний, порівняльний і дохідний – є недостатніми для коректного визначення вартості значної частини сучасних нематеріальних активів. Це зумовлено їхньою унікальністю, високою невизначеністю строку корисного використання та підвищеним рівнем ризику.Наукова новизна роботи полягає у виявленні методологічного конфлікту між формалізованим математичним апаратом історичних підходів до оцінки нематеріальних активів та принципово іншою логікою сучасних національних і міжнародних стандартів.