КОРОСТЕНСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ЗАВОД: ТЕХНІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА ХУДОЖНЯ ШКОЛА СЕРЕДИНИ XX СТОЛІТТЯ

Summary

Актуальність дослідження обумовлена роллю Коростенського фарфорового заводу у формуванні української порцелянової галузі XX століття. Досліджено вплив технічної реконструкції та оновлення обладнання Коростенського фарфорового заводу у середині XX століття на формування його художньої школи. Проаналізовано історичний розвиток підприємства від заснування до закриття, з увагою до періоду модернізації 1960-х років, коли було впроваджено імпортне устаткування, удосконалено технології виробництва та оновлено рецептуру порцелянової маси. Розглянуто творчий внесок провідних художників заводу – Валентини та Миколи Трегубових, Вартана Нарікяна, Олександра Шевченка та Костянтина Олійника, які визначили національний характер і стиль виробів заводу. Описано, як розвиток малої пластики, впровадження нових форм і декоративних технік, а також орієнтація на експорт сприяли появі виробів із яскравим національним колоритом, декоративністю, контрастними кольорами, підглазуровим розписом і використанням золота. Установлено, що технологічна модернізація створила якісну основу для творчості художників, сприяла експорту продукції та забезпечила збереження й розвиток українських мистецьких традицій у порцеляні. Зроблено висновок про необхідність подальшого вивчення спадщини Коростенського фарфорового заводу, уточнення біографій авторів і систематизації їхнього доробку для збереження культурної пам’яті України.