ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЯК СКЛАДОВА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВІЙСЬКОВИХ СТРУКТУРАХ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.073Keywords:
психічне здоров’я, військовослужбовці, медичне забезпечення, бойовий стрес, ПТСР, психологічна підтримкаSummary
У статті здійснено ґрунтовний теоретико-аналітичний розгляд психічного здоров’я як невід’ємної та системоутворюючої складової медичного забезпечення у військових структурах в умовах сучасних збройних конфліктів. Обґрунтовано, що в умовах інтенсивних і тривалих бойових дій психічне здоров’я військовослужбовців набуває ключового значення для забезпечення їхньої боєздатності, ефективності виконання службових завдань та збереження життєздатності військових підрозділів загалом. Розкрито специфіку впливу бойового стресу, тривалого перебування у стані загрози життю, фізичного та психоемоційного виснаження, а також травматичного досвіду, пов’язаного з пораненнями, втратами та екстремальними подіями, на психічний стан військовослужбовців.
Особливу увагу приділено аналізу поширеності психічних розладів серед військових, зокрема посттравматичного стресового розладу, тривожних і депресивних станів, а також їх коморбідних поєднань. Узагальнено сучасні наукові підходи до пояснення механізмів формування психічних порушень у військових, з акцентом на біопсихосоціальну модель, яка дозволяє комплексно враховувати взаємодію нейробіологічних, психологічних та соціальних факторів. Проаналізовано сучасні моделі медико-психологічного забезпечення, що включають профілактику, психоосвіту, ранню діагностику, психотерапевтичне втручання та комплексну медико-психологічну реабілітацію.
Обґрунтовано необхідність інтеграції психологічної допомоги у всі рівні медичного забезпечення військовослужбовців, а також впровадження мультидисциплінарного підходу із залученням лікарів, психологів, психіатрів та соціальних працівників. Висвітлено основні проблеми функціонування системи психологічної підтримки у військовому середовищі, зокрема кадровий дефіцит, нерівномірність доступу до допомоги, перевантаження медичної системи та стигматизацію психічних розладів. Доведено, що ефективне забезпечення психічного здоров’я є не лише медичною, але й стратегічною задачею, що безпосередньо впливає на національну безпеку. Запропоновано напрями вдосконалення системи медико-психологічного забезпечення в Україні з урахуванням сучасних викликів, тривалості війни та міжнародного досвіду.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Костянтин Аймедов, Оксана Грицик, Володимир Живилко, Юрій Чемер, Олександр Шестак
References
Аймедов, К. В. (2016). Біопсихосоціальна модель допомоги у клінічній практиці. Прес-кур’єр.
Аймедов, К. В., Пономарьов, В. І., Чемер, Ю. П. (2025). Стійкість, резильєнтність та відновлення: ментальне здоров’я військових. Харків: НТУ «КПІ».
Блінов О. А. (2019). Бойова психічна травма. Талком. 700.
Карамушка, Л. М. (2022). Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати. Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України.
Матяш, М. М., Худенко, Л. І. (2014) Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції. Український медичний часопис, 6, 124–127. DOI: https://doi.org/10.31640/LS-2014-12-17
Охорона психічного здоров’я в умовах війни. (2022) Т. Семигіна, І. Павленко, Є. Овсяннікова, О. Тесленко (пер. з англ.). Наш Формат, 1 том, 568.
Сиропятов, О., Дзеружинська, Н., Шемчук, О., Марущенко, К. (2020). Концепція медико-психологічного супроводу військовослужбовців Збройних Сил України. Вісник Національного університету оборони України, 56(3), 102–111. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-102-111. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-102-111
Kostruba, N. (2023). Mental health of military servicemen. Psychological Prospects Journal, (41), 120–132. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kos. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kos
Miller, E., Kenneth, E., Rasmussen, A. (2017) The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress». Epidemiology and psychiatric sciences. 26.2 129–138. DOI: https://doi.org/10.1017/S2045796016000172
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories