ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.099Keywords:
управлінська компетентність, комунікативна компетентність, інноваційні методи навчання, кейс-метод, проєктне навчання, педагогічні технологіїSummary
У статті досліджено інноваційні підходи до формування управлінської та комунікативної компетентностей здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано актуальність проблеми у контексті сучасних трансформацій освітнього середовища, що зумовлюють необхідність використання інноваційних педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання. Встановлено, що управлінська та комунікативна компетентності мають інтегративний характер і охоплюють когнітивний, діяльнісний, ціннісно-мотиваційний та рефлексивний компоненти. Розглянуто методологічні засади їх формування на основі компетентнісного, системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та аксіологічного підходів. Розроблено структуру формувального етапу експерименту, у межах якого застосовано інноваційні методи навчання, зокрема кейс-метод, метод проєктного навчання (Project-Based Learning), метод ситуаційного аналізу (case-study), ділові та рольові ігри, тренінгові технології, фасилітаційні методи (World Café, brainstorming, design thinking), а також цифрові освітні технології, включаючи платформи спільної роботи та симуляційні онлайн-середовища. Доведено ефективність використання симуляційних вправ управлінського спрямування, вправ на розвиток емоційного інтелекту, технік активного слухання, моделювання комунікативних ситуацій та методу зворотного зв’язку. Обґрунтовано доцільність інтеграції зазначених методів у зміст соціально-гуманітарних дисциплін та вибіркової освітньої компоненти. Встановлено, що впровадження інноваційних педагогічних технологій забезпечує підвищення рівня сформованості управлінської та комунікативної компетентностей, розвиток критичного мислення, навичок командної взаємодії, емоційної регуляції та професійної рефлексії. За результатами педагогічного експерименту доведено ефективність комплексного підходу, що поєднує традиційні та інноваційні методи навчання та сприяє формуванню готовності здобувачів вищої освіти до ефективної управлінської діяльності та професійної комунікації. Обґрунтовано низку проблем, які перешкоджають ефективному формуванню управлінської та комунікативної компетентностей здобувачів вищої освіти. Визначено напрямку наступних наукових розвідок.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Ірина Данченко
References
Бех, І. Д. (2003). Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Либідь.
Гончаренко, С.У., (2010). Педагогічні дослідження: методологічні поради
молодим науковцям. Київ; Вінниця: Планер
Олійник, В. (2025). Cистемний підхід як методологічна основа управління якістю освіти в закладі загальної середньої освіти. Педагогічний альманах. 102-108. 10.37915/pa.vi60.684 DOI: https://doi.org/10.37915/pa.vi60.684
Скиба Н. М., (2023). Проєктні технології як засіб формування соціолінгвістичних компетентностей у сфері міжкультурної комунікації. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Вип. 209. С. 362–368. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-362-368 DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-362-368
Ткачова, Н. О. (2012). Аксіологічний підхід. В Наукові підходи до педагогічних досліджень: колективна монографія (с. 126–146). Вид-во Віровець А. П. «Апостроф».
Якимчук, О. (2020). Компетентнісний підхід в освіті: українські реалії. Актуальні питання гуманітарних наук, 29(2), 254-260. https://enpuir.udu.edu.ua/bitstreams/53ab5243-fd55-4bd7-81ec-db956add4e2f/download
Bar-On, R. (2006). The Bar-On model of emotional-social intelligence. Psicothema, 18, 13–25.
Bertalanffy, L. (1968). General system theory. New York, NY: George Braziller.
Boyatzis, R. E., & Goleman, D. (2007). Emotional and social competency inventory. Boston, MA: Hay Group.
Deardorff, D. K. (2020). Manual for developing intercultural competencies: Story circles. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003036210 DOI: https://doi.org/10.4324/9780429244612
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Drucker, P. F. (2007). Management challenges for the 21st century. New York, NY: HarperBusiness.
Duran, R. L. (1992). Communicative adaptability: A measure of social communicative competence. Communication Quarterly, 40(3), 253–268. https://doi.org/10.1080/01463379209369840 DOI: https://doi.org/10.1080/01463379209369840
European Commission. (2019). Key competences for lifelong learning. Brussels.
European Commission. (2018). Council Recommendation on key competences for lifelong learning. Publications Office of the European Union.
Goleman, D. (2013). Focus: The hidden driver of excellence. New York, NY: Harper.
Halstead, J. M., & Taylor, M. J. (2000). Learning and teaching about values: A review of recent research. British Journal of Educational Studies, 48(2), 169–202. https://doi.org/10.1111/1467-8527.00147 DOI: https://doi.org/10.1080/713657146
Honcharuk N., Tamozhanska G., Korytko Z., Rusyn L., Vasylieva N., Adamenko O., Maksymchuk B. New Physical and Neurophysiological Rehabilitation Programmes for Women of Childbearing Age. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2023. Vol. 14. № 1. P. 346–369. DOI: https://doi.org/10.18662/brain/14.1/42415 DOI: https://doi.org/10.18662/brain/14.1/424
Hymes, D. (1972). On communicative competence. In J. B. Pride & J. Holmes (Eds.), Sociolinguistics (pp. 269–293). Harmondsworth: Penguin.
Ifenthaler, D., & Schumacher, C. (2021). Student perceptions of privacy principles for learning analytics. Educational Technology Research and Development, 69, 915–938. https://doi.org/10.1007/s11423-021-09980-2
Kouzes, J. M., & Posner, B. Z. (2017). The leadership challenge (6th ed.). Hoboken, NJ: Wiley.
Lai, J. W. M., & Bower, M. (2020). Evaluation of technology use in education: A critical analysis. Computers & Education, 146, 103770. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103770 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103770
Leontiev, A. N. (1978). Activity, consciousness, and personality. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2003). MSCEIT user’s manual. Toronto, Canada: Multi-Health Systems.
Mulder, M. (2014). Conceptions of professional competence. In S. Billett et al. (Eds.), International handbook of research in professional and practice-based learning (pp. 107–137). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-8902-8_5 DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-8902-8_5
OECD. (2021). OECD skills outlook 2021: Learning for life. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0ae365b4-en DOI: https://doi.org/10.1787/0ae365b4-en
Paulhus, D. L. (1991). Measurement and control of response bias. In J. P. Robinson et al. (Eds.), Measures of personality and social psychological attitudes (pp. 17–59). Academic Press. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-590241-0.50006-X
Petrides, K. V. (2009). Trait emotional intelligence questionnaire (TEIQue). London: London Psychometric Laboratory. DOI: https://doi.org/10.1007/978-0-387-88370-0_5
Prince, M. (2004). Does active learning work? A review of the research. Journal of Engineering Education, 93(3), 223–231. https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x DOI: https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x
Redecker, C. (2022). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Riggio, R. E. (1986). Assessment of basic social skills. Journal of Personality and Social Psychology, 51(3), 649–660. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.51.3.649
Santos, J. M., Figueiredo, A. S., & Vieira, M. (2022). Innovative pedagogical practices in higher education: An integrative review. Education Sciences, 12(2), 123. https://doi.org/10.3390/educsci12020123 DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12020123
Schwartz, S. H. (2012). An overview of the Schwartz theory of basic values. Online Readings in Psychology and Culture, 2(1), 1–20. https://doi.org/10.9707/2307-0919.1116 DOI: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1116
Selwyn, N. (2022). Education and technology: Key issues and debates (3rd ed.). Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350259294 DOI: https://doi.org/10.5040/9781350145573
Spitzberg, B. H., & Cupach, W. R. (2011). Interpersonal skills. In M. L. Knapp & J. A. Daly (Eds.), The SAGE handbook of interpersonal communication (pp. 481–524). Thousand Oaks, CA: Sage.
Syzenko A., Diachkova Y. Building Cross-Cultural Competence in a Foreign Language through Technology-Enhanced Project-Based Learning. Amazonia Investiga. 2020. Vol. 9. № 27. P. 411–418. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2020.27.03.45 DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2020.27.03.45
Whetten, D. A., & Cameron, K. S. (2016). Developing management skills (9th ed.). Boston, MA: Pearson.
Zagirniak D., Shalimova N., Akmaldinova O., Stezhko Y., Perevozniuk V. Providing the Competitiveness of Education due to the Formation of Professional Competence via the ProjectBased Learning Technology. IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy Systems (MEES) (Kremenchuk, 21–24 September 2021). Kremenchuk, 2021. DOI: https://doi.org/10.1109/MEES52427.2021.9598755 DOI: https://doi.org/10.1109/MEES52427.2021.9598755
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
