КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Лева Андрій

doi:10.36074/grail-of-science.01.05.2026.100

КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Authors

Лева Андрій Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, Україна https://orcid.org/0009-0006-5675-7776

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.100

Keywords:

професійна компетентність, вчитель фізики, педагогічне контентне знання (PCK), безперервний професійний розвиток, цифрова компетентність, DigCompEdu, країни ЄС

Summary

Статтю присвячено аналізу теоретичних засад концепції професійної компетентності вчителя фізики в контексті освітніх реформ країн Європейського Союзу. Актуальність дослідження полягає у необхідності визначення ключових складових та структури професійної компетентності вчителя фізики на основі систематизації європейського наукового дискурсу. Встановлено, що концепція компетентності в європейській педагогіці охоплює особистісний, критеріальний та контекстуальний виміри. Ядром професійної компетентності вчителя фізики виступає педагогічне контентне знання (PCK) — інтегративна категорія, що поєднує предметні знання, педагогічні навички та розуміння навчального процесу. Окремо виділено цифрову компетентність як невід'ємну складову сучасної професійної підготовки, що регламентується Європейською рамкою DigCompEdu. Безперервний професійний розвиток вчителя фізики охоплює базову педагогічну освіту, офіційне введення в посаду, підвищення кваліфікації без відриву від виробництва та подальшу освіту. Умовою досягнення високого рівня компетентності є продуктивна взаємодія між особистістю, школою, університетом і суспільством. Результати дослідження засвідчують актуальність досвіду ЄС для модернізації системи підготовки вчителів фізики в Україні, зокрема щодо академізації педагогічної освіти, запровадження регулярного підвищення кваліфікації (кожні 3–5 років) та інтеграції цифрових технологій у фізичну освіту.

Downloads

PDF

Downloads

Download data is not yet available.

License

References

Baumert J., Kunter M. The COACTIV model of teachers' professional competence. In: Cognitive activation in the mathematics classroom and professional competence of teachers. Springer, 2013. P. 25–48. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5149-5_2

Cohen L., Manion L. Research Methods in Education. 5th ed. London: Routledge/Falmer, 2000. 446 p.

Day C. Developing Teachers: The Challenges of Lifelong Learning. London: Falmer Press, 1999. 234 p.

Day C., Sachs J. Professionalism, performativity and empowerment. In: International Handbook on the Continuing Professional Development of Teachers. Open University Press, 2004. P. 3–32.

Etkina E. Pedagogical content knowledge and preparation of high school physics teachers. Physical Review Special Topics — Physics Education Research. 2010. Vol. 6(2). 020110. https://doi.org/10.1103/PhysRevSTPER.6.020110 DOI: https://doi.org/10.1103/PhysRevSTPER.6.020110

Fischer H. E., Borowski A., Tepner O. Professional knowledge of science teachers. In: Second International Handbook of Science Education. Springer, 2012. P. 435–448. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4020-9041-7_30

Gess-Newsome J. A model of teacher professional knowledge and skill including PCK. In: Re-examining Pedagogical Content Knowledge in Science Education. Routledge, 2015.

P. 28–42.

Huibregtse I., Korthagen F., Wubbels Th. Physics teachers' conceptions of learning, teaching and professional development. International Journal of Science Education. 1994. Vol. 16(5). P. 539–561. DOI: https://doi.org/10.1080/0950069940160505

Keller M. M., Neumann K., Fischer H. E. The impact of physics teachers' pedagogical content knowledge and motivation on students' achievement and interest. Journal of Research in Science Teaching. 2017. Vol. 54(5). P. 586–614. DOI: https://doi.org/10.1002/tea.21378

Kind V. Pedagogical content knowledge in science education: perspectives and potential for progress. Studies in Science Education. 2009. Vol. 45(2). P. 169–204. DOI: https://doi.org/10.1080/03057260903142285

Kirschner S., Borowski A., Fischer H. E. et al. Developing and evaluating a paper-and-pencil test to assess components of physics teachers' pedagogical content knowledge. International Journal of Science Education. 2016. Vol. 38(8). P. 1343–1372. DOI: https://doi.org/10.1080/09500693.2016.1190479

Kirschner P. A., Sweller J., Clark R. E. Why minimal guidance during instruction does not work. Educational Psychologist. 2006. Vol. 41(2). P. 75–86. DOI: https://doi.org/10.1207/s15326985ep4102_1

Korthagen F. A. J., Kessels J. P. A. M. Linking theory and practice: changing the pedagogy of teacher education. Educational Researcher. 1999. Vol. 28(4). P. 4–17. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X028004004

Magnusson S., Krajcik J., Borko H. Nature, sources and development of pedagogical content knowledge for science teaching. In: Examining Pedagogical Content Knowledge. Kluwer, 1999. P. 95–132. DOI: https://doi.org/10.1007/0-306-47217-1_4

McDermott L. C. A perspective on teacher preparation in physics and other sciences. American Journal of Physics. 1990. Vol. 58(8). P. 734–742. DOI: https://doi.org/10.1119/1.16395

Neumann K., Härtig H., Harms U., Parchmann I. Science teacher preparation in Germany. In: Model Science Teacher Preparation Programs. Information Age Publishing, 2017. P. 29–52. DOI: https://doi.org/10.1108/978-1-68123-802-920251003

Poole C., Lampard R. Practical Social Research. London: Macmillan, 2000. 310 p.

Schiering D., Sorge S., Keller M. M., Neumann K. A proficiency model for pre-service physics teachers' PCK. Journal of Research in Science Teaching. 2023. Vol. 60(1). P. 136–163. https://doi.org/10.1002/tea.21793 DOI: https://doi.org/10.1002/tea.21793

Shulman L. S. Those who understand: Knowledge growth in teaching. Educational Researcher. 1986. Vol. 15(2). P. 4–14. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X015002004

Shulman L. S. Knowledge and teaching: Foundations of the new reform. Harvard Educational Review. 1987. Vol. 57(1). P. 1–22. DOI: https://doi.org/10.17763/haer.57.1.j463w79r56455411

Sorge S., Keller M. M., Neumann K., Schneider J. Investigating the relationship between pre-service physics teachers' professional knowledge, self-concept, and interest. Journal of Research in Science Teaching. 2019. Vol. 56(7). P. 937–955. DOI: https://doi.org/10.1002/tea.21534

Van Driel J. H., Verloop N., de Vos W. Developing science teachers' pedagogical content knowledge. Journal of Research in Science Teaching. 1998. Vol. 35(6). P. 673–695. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1098-2736(199808)35:6<673::AID-TEA5>3.0.CO;2-J

Whitty G. Professional competencies and professional characteristics. In: Developing Competent Teachers. London: David Fulton, 1996. P. 86–100.

Wilson S. M., Floden R., Ferrini-Mundy J. Teacher Preparation Research: Current Knowledge, Gaps, and Recommendations. University of Washington, 2001. 55 p.

Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. EUR 28775 EN. Publications Office of the EU, 2017. DOI: 10.2760/159770.