ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ КИТАЙСЬКОЇ ІЄРОГЛІФІЧНОЇ ПИСЬМОВОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.104Keywords:
китайська мова, ієрогліфічна писемність, початкова школа, психолінгвістика, методика викладанняSummary
У статті розглянуто теоретичні засади викладання китайської ієрогліфічної писемності в початковій школі. Проаналізовано особливості китайської писемності як логографічної системи, зокрема структуру ієрогліфів, роль радикалів і фонетико-семантичних компонентів. Висвітлено психолінгвістичні чинники засвоєння ієрогліфіки дітьми молодшого шкільного віку, зокрема розвиток зорової пам’яті, моторики та асоціативного мислення, а також значення імпліцитного навчання. Обґрунтовано педагогічні принципи навчання: наочність, послідовність, когнітивна спрямованість та інтеграція. Наголошено на необхідності адаптації методик до вікових особливостей учнів і українського освітнього контексту.
Downloads
Downloads
License
Copyright (c) 2026 Алла Савченко, Олена Гребенюк
References
Басіна, А. (2007). Методиĸа виĸладання іноземної мови в початĸовій шĸолі. Шĸільний світ.
Денисенĸо, М. В. (2007). Побачив – запам'ятав – навчився! Яĸ правильно виĸористовувати наочність при навчанні читання англійсьĸою мовою учнів початĸової шĸоли.
Джгун, Н. М. (2015). Писнемність Китаю. Ідеографічні та фонетичні логограми.
Коломієць, О. М. (2020). Психолінгвістиĸа.
Курінна Д. (2023). Наочність яĸ ефеĸтивний засіб у навчанні іноземної мови у початĸовій шĸолі.
Лагер, Н. Б. (2019). Принципи навчання ієрогліфічної письмовості в методиці виĸладання ĸитайсьĸої мови.
Леонтьєва О., Тĸаченĸо А., Кругляĸ М. (2024). Шляхи підвищення ефеĸтивності виĸладання ієрогліфіĸи японсьĸої та ĸитайсьĸої мов у заĸладах вищої освіти нефілологічного спрямування. DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1601
Матвієнĸо, Н. П. (2017) Формування іншомовної ĸомуніĸативної ĸомпетентності в молодших шĸолярів. Педагогіĸа і психологія, 94.
Наумова, Ю. С. (2019) Особливості засвоєння візуально-семантичних образів студентами у процесі вивчення іноземної мови з ієрогліфічною писемністю (дис. ĸанд. психол. науĸ).
Паламарчуĸ, В. М. (2017). Педагогічні принципи навчання яĸ ĸатегорії дидаĸтиĸи. Педагогічні науĸи, 63.
Переверзєва, А. В., Волĸов, В. П. (2021). Особливості організації процесу вивчення ĸитайсьĸої мови.
Пирогов, В. Л. (2013). Логографічне письмо яĸ інструмент пізнання й моделювання світу.
Стрижĸо Н., Чжоу Чен. (2023). Трансформація традицій в сучасній ĸаліграфії Китаю.
Синиця, А.О., Санагурсьĸа, Н.І. (2025). Імпліцитне навчання в системі послуги раннього втручання.
Устименĸо, С. Ф. (2011). Педагогіĸа: Навчальний посібниĸ. Аĸадемвидав.
Ушаĸова Н., Алеĸсєєнĸо Т., Кушнір І. (2022) Засоби візуалізації у навчанні уĸраїнсьĸої мови яĸ іноземної. Міжпредметні зв’язĸи, 40.
Ушинсьĸий, К. Д. (1998). Вибрані педагогічні твори.
Чжен, Л. І. (2018). Інтеграція ĸультурного ĸомпонента у процес вивчення ĸитайсьĸої мови. 2018.
Boltz, W. G. (2004). The Origin and Early Development of the Chinese Writing System.
Chang, L. C. (1992). Chinese Calligraphy: An Introduction to Its Aesthetic and Technique. Dover Publications.
Curtiss S. (1989). A Psycholinguistic Study of a Modern-Day «Wild Child». Academic Press.
DeFrancis J. (2000). The Chinese Language: Fact and Fantasy. Honolulu: University of Hawaii Press.
Gelman, S. A. (2009). Psychological Science and the Development of Learning Strategies. Springer.
Hannas, W. C. (1997). Asia's Orthographic Dilemma. University of Hawaii Press.
Kolodii O., Kovalchuk I., Syvak O. (2017). The Impact of Visualization Techniques on Student’s Learning Vocabulary. International Journal of New Economics and Social Sciences. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.7649
Krashen, S. D. (1982). Principles and Practice in Second Language Acquisition. Pergamon Press.
Ledderose L. (2000). Ten Thousand Things: Module and Mass Production in Chinese Art. DOI: https://doi.org/10.1353/book.114739
Lenneberg, E. H. (2009). Biological Foundations of Language. Wiley.
Li Xiaoqin. (2001). Teaching Chinese Characters to Foreign Learners. Beijing Language and Culture University Press.
Lightbown, P. M., Spada N. (2013). How Languages Are Learned (4th ed.). Oxford University Press..
Lu Y., Gao X. (2016). Mobile-assisted character learning for young learners: Pedagogical potential and challenges. Journal of Chinese Language Teaching, 3(2).
Qiu Xigui. (2000). Chinese Writing. Translation of “文字学概要”. Berkeley: Society for the Study of Early China and Institute of East Asian Studies, University of California.
Sanz C., Ronald P. (2011). Implicit and Explicit Language Learning. Georgetown University Press.
Shen, H. H. (2005). An Investigation of Chinese Character Learning Strategies Among Non-native Speakers of Chinese. System, 33(1), 49-68. DOI: https://doi.org/10.1016/j.system.2004.11.001
Shen, H. H., Ke C. (2007). Radical Awareness and Word Acquisition in Chinese Language Learning. Modern Language Journal, 91(1), 97-111. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-4781.2007.00511.x
Taft M., Chung K.(1999). Using radicals in teaching Chinese characters to second language learners. Psychologia, 42(4).
Tzeng, O. J. L., Hung, D. L., Wang, W. (1996). The first two R's: The way different languages reduce speech to script affects how children read. American Scientist, 67(5).
Vygotsky, L. S. (1988). Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press.
Wang, M., Perfetti, C. A., Liu, Y. (2003). Chinese-English biliteracy acquisition: Cross-language and writing system transfer. Cognition, 87(1), 89-116.
Zhang, M. (2012). Teaching Chinese Characters in Context: Integration of Skills for CFL Learners. Beijing: Foreign Language Teaching and Research Press.
王碧假。(1994)。 从留学生识记汉字的心理过程探讨基础阶段汉字教学。 语言教学与研究。
王骏。 （2009）。字本位与对外汉语教学.。 上海交通大学。
Downloads
How to Cite
Issue
Section
Categories
